Драко забагато не знає.

[anna_amargo]

Той випадок, коли я маю змішанні почуття. Бо плекаю надію на те, що історія ця мене, нарешті, відпустить. І при цьому мені дуже жаль, що вона закінчилась, здається.

Я звикла до них. Я дала їм багато того, що маю сама і того, що піддивилася у Тріо з Бріо. Ситуації. Діалоги. Відчуття і почуття. Всяке різне. І от.

Я написала Епілог, з якого ясно, що Драко був правий – і що все склалося так, як мало скластися. Як Джиневра хотіла. І цей епілог – від дітей. І, можливо, так й мало тут бути, бо у будь якої історії є продовження. І, можливо, головну фразу, заради якої і варто було це писати, промовляє таки старший син Гаррі, якого я і по імені жодного разу не назвала. Сила – в єдності. І коли він говорить про Поттерів, він має на увазі усіх, кого Гаррі любить, мабуть...




Драко забагато не знає
Частина Перша
1
2
3
4 5 6
7
8
9
10

Частина Друга
11
12

Частина Третя
13
14
15
16
17
18 19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31 32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43 44
45
46 47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65 66
67
68
69 70
71 72
73 74 75
76

Частина Четверта
77
78
79
80
81
82
83
84
85 86
87 88
89 90
91
92
93
94
95
96
97
98 99
100
101 102
103 104
105 106
107 108
109 110
111

Та Епілог

EPILOGUE