Рубар і Рівень маніпулянта: Вогонь.
Jul. 14th, 2025 11:22 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoЗавжди знала, що люди з Першою (якщо вона так і залишається Першою і Єдиною) Стихією Вогню – занадто прямолінійні, щоб їх спроби пограти в маніпуляції не виглядали смішними. Особливо, якщо вони намагаються поманіпулювати тими, у кого Перша Стихія – Води.
От і зараз. Сидить такий Змій, морозиво з відра ложкою їсть, про щось своє думає і – раптом – до мене такий: «А от уяви, що ти будеш таки колись про Рубар писати книжку…» І я така: «Уявила.» А він: «Ну, і як ти почнеш, коли сядеш її писати?»
(В цьому місці вже смішно, бо навіть не робить вигляду, що сумнівається, що сяду і буду колись. Знає, зараза така, що якщо тиснутиме на мене, то скоро дійсно дотисне).
«Ну-у-у…» - Кажу. – «Почну з того, що напишу щось типу: Колись Бог Адаму дав можливість назвати всі речі. Так виникла Перша Мова. Яку людство втратило під час Вавилонської Авантюри.
Відтоді деякі люди – у всіх мовах, на які розпалася Перша – шукають графеми й слова, які розуміють не тільки люди, які їх знають з народження, але і предмети, об’єкти й суб’єкти, почуття, явища й Сили.
Якщо щось у Світі реагує на слово якесь – то це слово і є саме тією назвою, яку цьому колись дав Адам.
Всі ці слова збираються в умовний каталог магічної мови, який називається Рубар Забір. Першу, довавилонську, Мову це, звісно, не поверне. Але трішки полегшує спілкування зі Світом... Тому, коли ви вивчаючи Рубар по цій книжці, будете мати відчуття чогось знайомого і впізнаваного – ви будете праві цілком. Бо ми всі, люди, що живуть на Землі, знаємо Першу Мову. Бо ми всі від Адама пішли, а Перша Мова це та, яку – на відміну від інших – не треба було вчити, вона завжди була в голові й залишається там...»
«Хороший початок…» – Каже на це мені Змій, ложку в черговий раз облизуючи. – «Сідай і пиши…»
Рівень маніпулянта: Вогонь.
До Води як до Києва рачки. Й, звісно, гірше, чим вміє робити під настрій Повітря. Але набагато краще, ніж зазвичай у Землі.
От і зараз. Сидить такий Змій, морозиво з відра ложкою їсть, про щось своє думає і – раптом – до мене такий: «А от уяви, що ти будеш таки колись про Рубар писати книжку…» І я така: «Уявила.» А він: «Ну, і як ти почнеш, коли сядеш її писати?»
(В цьому місці вже смішно, бо навіть не робить вигляду, що сумнівається, що сяду і буду колись. Знає, зараза така, що якщо тиснутиме на мене, то скоро дійсно дотисне).
«Ну-у-у…» - Кажу. – «Почну з того, що напишу щось типу: Колись Бог Адаму дав можливість назвати всі речі. Так виникла Перша Мова. Яку людство втратило під час Вавилонської Авантюри.
Відтоді деякі люди – у всіх мовах, на які розпалася Перша – шукають графеми й слова, які розуміють не тільки люди, які їх знають з народження, але і предмети, об’єкти й суб’єкти, почуття, явища й Сили.
Якщо щось у Світі реагує на слово якесь – то це слово і є саме тією назвою, яку цьому колись дав Адам.
Всі ці слова збираються в умовний каталог магічної мови, який називається Рубар Забір. Першу, довавилонську, Мову це, звісно, не поверне. Але трішки полегшує спілкування зі Світом... Тому, коли ви вивчаючи Рубар по цій книжці, будете мати відчуття чогось знайомого і впізнаваного – ви будете праві цілком. Бо ми всі, люди, що живуть на Землі, знаємо Першу Мову. Бо ми всі від Адама пішли, а Перша Мова це та, яку – на відміну від інших – не треба було вчити, вона завжди була в голові й залишається там...»
«Хороший початок…» – Каже на це мені Змій, ложку в черговий раз облизуючи. – «Сідай і пиши…»
Рівень маніпулянта: Вогонь.
До Води як до Києва рачки. Й, звісно, гірше, чим вміє робити під настрій Повітря. Але набагато краще, ніж зазвичай у Землі.
