![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoN., Змієва особиста помічниця, яку я, по-глупству своєму, досі іноді зву секретаркою, і про яку я розповідала не раз вже, як про жінку великої мудрості і такого ж терпіння, робить – завдяки вродженій навичці швидко читати і обробляти будь-який текст в голові – робить для Змія неймовірну роботу, тобто, читає все те, що він сам би не прочитав через брак ще сорока п’яти годин у добі.
Фанфіки на сайтах різних ця свята пані теж читає. І обирає в них ті, які підходять під параметри, що видав їй Змій. Там в параметрах є «Драррі обов’язкове + може бути трійця з Джин чи навіть із Герміоною». Ще там «неправильно побудований текст» й «описи різноманітних магічних дій із подробицями».
Звісно, це Змію потрібно не тому, що він так любить читати історії про Гаррі і Драко чужі (підозрюю, що йому і наших, себто, моїх може бути забагато колись). Він відслідковує це, бо по текстам новим найпростіше відслідковувати іріранів нових. Тих, які з’явилися в Кровній нашій Мережі після того, як вона розпадалася і після того, як на місця загиблих передчасно людей почали заходити їх родичі далекі й близькі.
Тут все просто. Люди – які все життя цю особливість, Перелітговане Срібло, носили в крові – раптом стають не просто срібними, а частинами Недосвятого Сімейства, великої типусім’ї. І багато хто з них досить швидко зорієнтувавшись у Мережі, відкриває й Марнат також для себе.
Ну, і дехто – після того, як Марнат вже відкрив, але ще не врубився, що це спільний досвід іріранет усіх, а не просто слова і картинки у голові – починає все це виплескувати, виштовхувати з себе у Світ. У вигляді малюнків. Чи текстів.
В фанфіках на тему Магії і Гаррі Поттера часто це більш очевидно, ніж просто у літературі якійсь, бо тут не треба придумувати свій власний сюжет й можна не народжувати персонажів нових.
Тож – за тим, що пишеться в фанфіках різноманітних з дві тищі чотирнадцятого року – можна так-сяк відслідковувати поширення Марнат по судинах і теми, які нові срібні найчастіше висвітлюють.
Ну, і іноді пані N. Знаходить для нас щось дійсно очевидне. Настільки, що і я, і Змій навіть можемо сказати – звідки в Марнат взятий зацитований в фанфтворі фрагмент. А іноді це просто щось, що схоже на нашу (соррі, Змію) традицію.
Ось, наприклад, цей текст, який називається «The Binding and the Loosing» впав у Змієву поштову скриньку з припискою він його помічниці: «Я не впевнена, що це те, чого ти хотів, але я звернула увагу, що в одному із розділів М. просить П. зробити те, що ти сам завжди робиш, а саме перекласти чай з фабричної упаковки у надані Будинком Блеків банки…»
Змій на це лише фиркнув. Бо він сноб і він ніколи не купує для свого дому чай у пакетиках (хоча сам такий п’є, якщо йому десь на роботі хтось зголоситься чай принести).
Але мені таки читати почав це (я спробувала почитати сама, але та англійська, якою написано текст цей, для мене якась неприємна, наче й не складна, але читається натужно, зі скрипом). І ми таки до того шматочка дійшли і там було ось таке:
«…Harry shrugged and grabbed teabags from a box on the counter. PG Tips Draco read, and wrinkled his nose…
He was toying incessantly with the box now as they waited for the kettle to boil. Rather than addressing any of what Harry had just said, Draco asked, "Why do you keep those in that box?"
Harry looked up, still clutching it between his hands. "Oh, er…they come in this?"
"Right," Draco said patiently, "but why do you keep them there? The House can’t like it."
Harry stared down at the box again. "Because they’re not posh?"
"No, because they don’t go. The House must have provided some container or box or similar to put them in; why don’t you use that?"…»
Ну, що ж… Можливо, сам фанфік ну-у-у е-ее-е так собі. Тобто, доволі нудний. І може це написано і не ірі, можливо, автор і не належить до срібних і не розділяє з нами нашу (пробач, Змію) традицію. Але це порада універсальна для всіх…
Хочеш, щоб Дім став Магічним і допомагав тобі у всьому як міг? Візьми звичку перекладати, пересипати, переливати усе, що приносите з крамниці у Дім.
Це може здаватися зайвою роботою і витрачанням часу. Але насправді це вияв поваги до Дому, спосіб йому показати, що ви розумієте суть його існування як простору, який відрізняється від всіх будинків, які на нього лиш схожі.
Магічними будинки стають те тоді, коли в них регулярно чаклують, а тоді, коли хазяї підтримують індивідуальність у них.
Раніше однакові – криті очеретом хати, зліплені з глини і кізяків та побілені – розмальовували хазяйки, прикрашали подушками і рушниками вишиваними. Мотиви були для села, району чи навіть області спільними, але з-під руки кожної виходив неповторний мотив. Зараз з цим складно, бо мало хто сам шиє покривала на ліжка чи розписує тарілки і кружки. Шпалери з крамниці. Меблі уніфіковані. Й навіть ті ж для чаю банки куплені у Ікеї.
Тож залишається варіант витрачати умовну роботу і час (сам по собі досить умовний) якщо не на малювання і вишивку, то хоча б на переливання, пересипання й перекладання речей з тих коробок й банок, в яких вони продавались в крамниці, у власні (хай навіть у тій самій крамниці куплені) коробки й банки.
P.S. Змій просив нагадати, що чай в пакетиках, може, і не зло, але деякі Сили (відповідальні в тому числі за добробут і гроші) дивляться на процес заварювання чаїв у мішку як на спробу уникнути спілкування із ними. Тож час від часу таки варто заварювати за всіма правилами чаювання різноманітні чаї розсипні.
P.P.S. Фанфік ми дочитали десятого квітня. Він не просто занудний, він викликає нудоту, бо Драко у ньому такий, яким я його не могла б уявити, навіть якщо б мені за цю фантазію запропонували би гроші.
Фанфіки на сайтах різних ця свята пані теж читає. І обирає в них ті, які підходять під параметри, що видав їй Змій. Там в параметрах є «Драррі обов’язкове + може бути трійця з Джин чи навіть із Герміоною». Ще там «неправильно побудований текст» й «описи різноманітних магічних дій із подробицями».
Звісно, це Змію потрібно не тому, що він так любить читати історії про Гаррі і Драко чужі (підозрюю, що йому і наших, себто, моїх може бути забагато колись). Він відслідковує це, бо по текстам новим найпростіше відслідковувати іріранів нових. Тих, які з’явилися в Кровній нашій Мережі після того, як вона розпадалася і після того, як на місця загиблих передчасно людей почали заходити їх родичі далекі й близькі.
Тут все просто. Люди – які все життя цю особливість, Перелітговане Срібло, носили в крові – раптом стають не просто срібними, а частинами Недосвятого Сімейства, великої типусім’ї. І багато хто з них досить швидко зорієнтувавшись у Мережі, відкриває й Марнат також для себе.
Ну, і дехто – після того, як Марнат вже відкрив, але ще не врубився, що це спільний досвід іріранет усіх, а не просто слова і картинки у голові – починає все це виплескувати, виштовхувати з себе у Світ. У вигляді малюнків. Чи текстів.
В фанфіках на тему Магії і Гаррі Поттера часто це більш очевидно, ніж просто у літературі якійсь, бо тут не треба придумувати свій власний сюжет й можна не народжувати персонажів нових.
Тож – за тим, що пишеться в фанфіках різноманітних з дві тищі чотирнадцятого року – можна так-сяк відслідковувати поширення Марнат по судинах і теми, які нові срібні найчастіше висвітлюють.
Ну, і іноді пані N. Знаходить для нас щось дійсно очевидне. Настільки, що і я, і Змій навіть можемо сказати – звідки в Марнат взятий зацитований в фанфтворі фрагмент. А іноді це просто щось, що схоже на нашу (соррі, Змію) традицію.
Ось, наприклад, цей текст, який називається «The Binding and the Loosing» впав у Змієву поштову скриньку з припискою він його помічниці: «Я не впевнена, що це те, чого ти хотів, але я звернула увагу, що в одному із розділів М. просить П. зробити те, що ти сам завжди робиш, а саме перекласти чай з фабричної упаковки у надані Будинком Блеків банки…»
Змій на це лише фиркнув. Бо він сноб і він ніколи не купує для свого дому чай у пакетиках (хоча сам такий п’є, якщо йому десь на роботі хтось зголоситься чай принести).
Але мені таки читати почав це (я спробувала почитати сама, але та англійська, якою написано текст цей, для мене якась неприємна, наче й не складна, але читається натужно, зі скрипом). І ми таки до того шматочка дійшли і там було ось таке:
«…Harry shrugged and grabbed teabags from a box on the counter. PG Tips Draco read, and wrinkled his nose…
He was toying incessantly with the box now as they waited for the kettle to boil. Rather than addressing any of what Harry had just said, Draco asked, "Why do you keep those in that box?"
Harry looked up, still clutching it between his hands. "Oh, er…they come in this?"
"Right," Draco said patiently, "but why do you keep them there? The House can’t like it."
Harry stared down at the box again. "Because they’re not posh?"
"No, because they don’t go. The House must have provided some container or box or similar to put them in; why don’t you use that?"…»
Ну, що ж… Можливо, сам фанфік ну-у-у е-ее-е так собі. Тобто, доволі нудний. І може це написано і не ірі, можливо, автор і не належить до срібних і не розділяє з нами нашу (пробач, Змію) традицію. Але це порада універсальна для всіх…
Хочеш, щоб Дім став Магічним і допомагав тобі у всьому як міг? Візьми звичку перекладати, пересипати, переливати усе, що приносите з крамниці у Дім.
Це може здаватися зайвою роботою і витрачанням часу. Але насправді це вияв поваги до Дому, спосіб йому показати, що ви розумієте суть його існування як простору, який відрізняється від всіх будинків, які на нього лиш схожі.
Магічними будинки стають те тоді, коли в них регулярно чаклують, а тоді, коли хазяї підтримують індивідуальність у них.
Раніше однакові – криті очеретом хати, зліплені з глини і кізяків та побілені – розмальовували хазяйки, прикрашали подушками і рушниками вишиваними. Мотиви були для села, району чи навіть області спільними, але з-під руки кожної виходив неповторний мотив. Зараз з цим складно, бо мало хто сам шиє покривала на ліжка чи розписує тарілки і кружки. Шпалери з крамниці. Меблі уніфіковані. Й навіть ті ж для чаю банки куплені у Ікеї.
Тож залишається варіант витрачати умовну роботу і час (сам по собі досить умовний) якщо не на малювання і вишивку, то хоча б на переливання, пересипання й перекладання речей з тих коробок й банок, в яких вони продавались в крамниці, у власні (хай навіть у тій самій крамниці куплені) коробки й банки.
P.S. Змій просив нагадати, що чай в пакетиках, може, і не зло, але деякі Сили (відповідальні в тому числі за добробут і гроші) дивляться на процес заварювання чаїв у мішку як на спробу уникнути спілкування із ними. Тож час від часу таки варто заварювати за всіма правилами чаювання різноманітні чаї розсипні.
P.P.S. Фанфік ми дочитали десятого квітня. Він не просто занудний, він викликає нудоту, бо Драко у ньому такий, яким я його не могла б уявити, навіть якщо б мені за цю фантазію запропонували би гроші.
