Ēlēment Івасик Телесик.
Apr. 7th, 2025 10:59 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Я люблю Елементи. Я багато про них пишу. Я навіть кільком Елементам без Символу Імені цей Символ Імені склала з Рубару й дала. І я рада, що я не одинока у цім.
Олесь відкопав у Марнат Елемент Івасика-Телесика. Який там, у Внутрішній Книжці, у крові кожного з нас давно зберігається, але якого мало хто до сих пір прикликав.
Мало хто, бо, по-перше, він знайомий здебільшого українців, а нас ще десять років тому було дуже мало. Ну, й, по-друге, ніхто з тих, хто таки Елемент цей пізнав, не попіклувався про Символ Імені. А без нього Елементу ніколи не стати по-справжньому затребуваним і популярним.
Тож Символ Імені Олесь Івасику написав. І зробив Символу Імені запуск, після якого він, цей Символ, в Марнат вже потрапив. Й варто було цьому статися, всі раптом побачили, що без діла в Книжці у нас такий Елемент пропадає. Й побігли його викликати.
Повикликали і виявили, що він давно міг би до магічної роботи стати, бо пов’язаний з купою Ерверів, і при цьому міцно пов’язаний. Від омани до помсти. Від можливості викрутитися з безвихідної здавалось би ситуації до шансів на зустріч з загубленими друзями, братами й батьками.
Ну і не без злорадства.
Бо – коли Змій пішов у Марнат подивитися, що ж такого нехарактерного Івасик зробив (бо всі ж пам'ятають, що Елементами стають лише ті – і люди, і персонажі – які виходять за межі того, що від них всі чекають) – він повернувся дуу-уже здивований...
Настільки здивований, що аж прийшов до мене й сказав, що Івасик став Елементом, бо – після того, як він запхав Зміївну у піч – він не втік (як усі б зробили люди нормальні), а сів під вікном подивитися, як падлюки жертимуть власне майбутнє і ще й дражнився і насміхався...
І Змій такий: «Ну-у-у, в принципі, так… Мабуть, це дійсно за межами… Не характерно це, мабуть...» А я йому: «Озирнися на нас після всіх цих років війни, о-ооо, так, ми такіі-і-і... Кожен з нас тепер той Івасик…»
Олесь відкопав у Марнат Елемент Івасика-Телесика. Який там, у Внутрішній Книжці, у крові кожного з нас давно зберігається, але якого мало хто до сих пір прикликав.
Мало хто, бо, по-перше, він знайомий здебільшого українців, а нас ще десять років тому було дуже мало. Ну, й, по-друге, ніхто з тих, хто таки Елемент цей пізнав, не попіклувався про Символ Імені. А без нього Елементу ніколи не стати по-справжньому затребуваним і популярним.

Тож Символ Імені Олесь Івасику написав. І зробив Символу Імені запуск, після якого він, цей Символ, в Марнат вже потрапив. Й варто було цьому статися, всі раптом побачили, що без діла в Книжці у нас такий Елемент пропадає. Й побігли його викликати.
Повикликали і виявили, що він давно міг би до магічної роботи стати, бо пов’язаний з купою Ерверів, і при цьому міцно пов’язаний. Від омани до помсти. Від можливості викрутитися з безвихідної здавалось би ситуації до шансів на зустріч з загубленими друзями, братами й батьками.
Ну і не без злорадства.
Бо – коли Змій пішов у Марнат подивитися, що ж такого нехарактерного Івасик зробив (бо всі ж пам'ятають, що Елементами стають лише ті – і люди, і персонажі – які виходять за межі того, що від них всі чекають) – він повернувся дуу-уже здивований...
Настільки здивований, що аж прийшов до мене й сказав, що Івасик став Елементом, бо – після того, як він запхав Зміївну у піч – він не втік (як усі б зробили люди нормальні), а сів під вікном подивитися, як падлюки жертимуть власне майбутнє і ще й дражнився і насміхався...
І Змій такий: «Ну-у-у, в принципі, так… Мабуть, це дійсно за межами… Не характерно це, мабуть...» А я йому: «Озирнися на нас після всіх цих років війни, о-ооо, так, ми такіі-і-і... Кожен з нас тепер той Івасик…»