T.T.R. + A.L. 23 24
Jan. 8th, 2020 01:20 am48.
Я не писав, але кожного разу, відкриваючи зошит, я відчував все сильніший запах відчаю та страху.
В якийсь день я здогадався, що Драко постійно носить цю річ при собі, можливо, що й на собі, і вона поступово просочується тим, що він відчуває.
Я знав, що там, де він є, все погано. Дуже погано. Але я і уявити не міг, наскільки все було погано в домі Мелфоїв, доки я не потрапив туди.

Коли хапуни притягли нас в маєток – я відчув, як весь світ стиснувся, здувся, став маленьким і абсолютно безвихідним. Дихати під тим дахом було майже неможливо, та не дуже й хотілось. Стіни, стеля й підлога були просотані жахом. ( . . . )
Я не писав, але кожного разу, відкриваючи зошит, я відчував все сильніший запах відчаю та страху.
В якийсь день я здогадався, що Драко постійно носить цю річ при собі, можливо, що й на собі, і вона поступово просочується тим, що він відчуває.
Я знав, що там, де він є, все погано. Дуже погано. Але я і уявити не міг, наскільки все було погано в домі Мелфоїв, доки я не потрапив туди.

Коли хапуни притягли нас в маєток – я відчув, як весь світ стиснувся, здувся, став маленьким і абсолютно безвихідним. Дихати під тим дахом було майже неможливо, та не дуже й хотілось. Стіни, стеля й підлога були просотані жахом. ( . . . )