T.T.R. + A.L. 2
Dec. 23rd, 2019 04:33 am 4.
«Маю себе зрозуміти…» - Я повторюю це вголос. Потім ще раз і ще раз. Мені стає смішно. Думаю, що, можливо, коханий мій був не такий вже й неправий, коли називав мене дурнем, що намагається осягнути премудрості зілляваріння, а сам не здатний розібратися навіть в пальцях на своїй лівій нозі.
А я дурнем і був, бо сором та жаль через те нездійснене рукостискання досить довго змушували мене просто уникати того, хто мене так цікавив.

Так, спочатку він мені не дуже подобався, але дуже цікавив. Цікавив, бо був несхожий ні на кого з тих, кого я тоді знав. Ні, не так. Цікавив, бо був, з усіх людей, яких я знав на той час, найменше схожий на мене. ( . . . )
«Маю себе зрозуміти…» - Я повторюю це вголос. Потім ще раз і ще раз. Мені стає смішно. Думаю, що, можливо, коханий мій був не такий вже й неправий, коли називав мене дурнем, що намагається осягнути премудрості зілляваріння, а сам не здатний розібратися навіть в пальцях на своїй лівій нозі.
А я дурнем і був, бо сором та жаль через те нездійснене рукостискання досить довго змушували мене просто уникати того, хто мене так цікавив.

Так, спочатку він мені не дуже подобався, але дуже цікавив. Цікавив, бо був несхожий ні на кого з тих, кого я тоді знав. Ні, не так. Цікавив, бо був, з усіх людей, яких я знав на той час, найменше схожий на мене. ( . . . )