Dec. 23rd, 2019

anna_amargo: (для Драко та інших людей)
4.
«Маю себе зрозуміти…» - Я повторюю це вголос. Потім ще раз і ще раз. Мені стає смішно. Думаю, що, можливо, коханий мій був не такий вже й неправий, коли називав мене дурнем, що намагається осягнути премудрості зілляваріння, а сам не здатний розібратися навіть в пальцях на своїй лівій нозі.

А я дурнем і був, бо сором та жаль через те нездійснене рукостискання досить довго змушували мене просто уникати того, хто мене так цікавив.

драрі 2.jpg


Так, спочатку він мені не дуже подобався, але дуже цікавив. Цікавив, бо був несхожий ні на кого з тих, кого я тоді знав. Ні, не так. Цікавив, бо був, з усіх людей, яких я знав на той час, найменше схожий на мене. . . . )
anna_amargo: (для Драко та інших людей)
6.
«Можливо, що і ти колись пробачиш мені, але для цього ти маєш зрозуміти мене. Та для початку я сам себе маю зрозуміти, мабуть…» - Я повертаюся до листа, перечитую написане і викреслюю, витираю, витягую назад на кінчик пера останнє написане речення.

Натомість пишу: «Ти маєш зрозуміти мене. Я й батько Скорпіуса були колись друзями.» Кілька секунд туплю у слова, які тьмянішають зі швидкістю всотування чорнила в папір, а потім дописую: «І досі залишаємось ще.»

драррі 3.jpg


Залишаємось. Я підіймаю голову, дивлюся на своє відображення у склі книжкової шафи і усвідомлюю, що на моєму обличчі з’являється крива глузлива посмішка, перейнята мною від Драко. . . . )

ПРОФІЛЬ

anna_amargo: (Default)
annaamargo

June 2025

S M T W T F S
1234 567
89 1011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

МІТКИ

EXPAND CUT TAGS

No cut tags
Page generated Jun. 11th, 2025 06:20 am
Powered by Dreamwidth Studios