Про четвертий триместр Року Вчителя.
Oct. 18th, 2025 03:53 amНу, що ж, останнього, четвертого триместру Року Вчителя вже більше двох тижнів стекло, а я все ще намагаюся змусити себе сісти і почати писати про це. І це спроба чотири. Чи п’ять. Не пам’ятаю, скільки я разів, я кидала через мігрень…
Тож. Спочатку основи. Рік Вчителя – це останній Рік у класичному Кадастрі Сильвестра. Класичний Сильвестрів Кадастр починається з Року Папи (Бо це рік народження самого Сильвестра, Ціллю життя у якого був якраз Папський Трон). За Роком Папи йдуть Роки Дружини, Лицаря, Короля, Торговця, Учня, Лучника, Чоловіка. Вчитель закругляє Дев’ятирічний Цикл і підсумки підбиває. Якщо кожен Рік пройдений правильно – людина, що прожила ці дев’ять років і навчилась потрібному – підіймається на ще одне коло.
Сенс кожного Року – отримати і відшліфувати риси характеру й навички, які – умовно – необхідні для виживання та процвітання в житті усім цим персонажам, на честь яких Сильвестр поназивав ці Роки.
Сенс Дев’ятирічного Циклу – вирости за цей час багатогранною особистістю, яка може – коли це потрібно – йти напролом, як той Лицар, може, як Лучник, зосередитися на одній цілі, може, мов Папа, інтриги плести, або ж направляти лагідно, як Дружина, пахати як Чоловік, чи, подібно Торговцю, купити й продати із вигодою потрібне і непотрібне.
Кожні дев’ять років і завдання і особистість, перед якою життя ставить їх, ускладняються, або охоплюють все більше територій й людей. Тобто, якщо дитині малій в Рік Папи треба навчитись маніпулювати мамою і нянею, то в наступний Рік Папи вона вже буде вчитись впливати на однокласників та вчителів і так далі й таке подібне.
Ну, і головне. Це класичний Кадастр починається з Року Папи і закінчується Роком Вчителя. Але у кожної людини Цикл свій, який стартує в рік народження, або в рік перелому якогось і переродження.
Тож, Кадастр доволі складна, але цікава є річ, про яку можна написати товстезну книгу, або 365 днів поспіль писати пости.
Але я краще повернуся до Року Вчителя і триместру №4. Щоб сказати, що Рік цей можна пройти двома шляхами. Як, власне, Вчитель. Так і як Учень, який показує Вчителям, що він краще за них знає те, чого вони його намагаються вчити, і який себе проявляє як Вчитель потенційних своїх Вчителів.
І, як пам’ятаєте, на цьому умовному шляху до Вчителювання, ми – в січні-лютому-березні мали Представитися У Якості Вчителя всім тим, кого намітили вчити.
Й зрозуміло, що це не обов’язково був би справжнісінький 7-мий ге, це могли бути, скажімо, колеги, яким ми сказали, що ми тепер відповідальні за раціональне використання виробничих ресурсів і у нас є кілька ідей про те, як наш відділ міг би економити робочий час і папір.
Ну, або – в випадку, якщо нам хтось, навпаки, відвів роль свого учня і збирався нас вчити економити час, обмежуючи наші кавування і перекури, ми могли б заявити, що ці скорочення наших перерв ні до чого гарного наш відділ не приведуть, бо саме за кавою й сигаретою нам в голову приходять найкращі бізнес-проєкти.
А ось у квітні-травні-та-червні ми повинні були підтвердити свою заявку на Вчительство й Встановити Свій Авторитет. Або іншими словами Впровадити Свої Правила Таким Чином, Щоб Всі Зважали На Них.
В реалі ми могли б просто врізати замок у двері «курилки» і ключ видавати лиш тим, хто здав всі звіти за тиждень. Це якщо у нас повноваження такі у відділі вже були, або якщо ми такі повноваження насмілились взяти самі.
Або ж – в ролі учня з норовливого 7-го ге – у відповідь на спроби повісити замок на двері кімнати, де ми розслаблялись, пускаючи дим, ми б почили курити за робочим столом і робили б це з такою цеглиною замість пики, що ніхто заборонити би нам не посмів.
Потім були липень-серпень-і-вересень, коли треба було Плекати Любимчиків. Тільки любимчиків цих треба було вибирати не з тих, хто зразу ж погоджувався з нашими правилами, а з тих, хто – на нашу думку – мав в умовному 7-омому ге вагу й авторитет. Міг за собою усіх інших учнів вести.
Цим любимчикам ми мали за три місяці дати де, що їм потрібно, щоб вони погодились з нашими правилами і переконали навколо себе людей теж погодитись на правила ці.
Це могла би бути, наприклад, пропозиція тому курцю, який у «курилці» розповідав анекдоти й плітки, заради яких три чверті відділу за ним у «курилку» ходили – замінити куріння на премію, або якісь привілеї.
Але також ми могли б стати на цей період тим самим курцем, який всіх водив в місця, відведенні для куріння, подихати димом і скласти план підриву вчительського авторитету.
Ну, і нарешті – жовтень-листопад-і-грудень – останній триместр Року Вчителя і три місяці, що завершують класичний Цикл. Нам дані на те, щоб ми встигли Побачити І Почути Висновки З Наших Уроків.
Бо прикол вчительської праці не с тому, щоби чомусь когось навчити. Якщо твій клас на початку року не знав Таблиці Множення, а в кінці року множить чотири на шість і вісім множить на сім – то ти ще не справжній Вчитель.
Справжній ти тільки тоді, коли вони зрозуміли – навіщо в житті їм знадобиться Множення і Таблиця. Самі зрозуміли. Ти цього їм не говорив. Ти лише – урок за уроком – підводив клас до цих висновків, даючи йому приклади типу: «Вам потрібно купити чотири зошити. Кожен зошит коштує шість гривень. Скільки грошей ви залишите в канцелярській крамниці?»
Себто, сенс триместру, Року, а, можливо, і всього Дев’ятирічного Циклу не стільки в тому, щоби навчитися новим трюкам і ролям, і не тільки в тому, щоб вчити інших робити те, що вам потрібно. А в тому, щоби ті, кого ви вчити взялись – самі зрозуміли, як саме ваша наука їм в житті і в побуті пригодиться колись.
Себто, всі оті Вчителі, колишні учні яких зараз пишуть в фейсбуках: «Не розумію, навіщо я вчив всю ту фізику та математику, жодного разу в житті мені не знадобилась жодна з формул чи теорем!» - це ніякі не Вчителі. Ну, можливо, викладачі за професією, але – міряючи Кадастром – у Вчителі їх не зарахував би Сильвестр.
Себто, якщо повертатися до прикладу з курцями й «курилкою», то – навіть якщо люди підкоряться і перестануть робити кожні сорок хвилин перерви – цього буде замало, щоби вважати, що ми гарно проскочили Рік. Треба, щоб хоча б один з тих, кого ви вибрали в учні, визнав, що зекономлений час (Пам’ятаєте, саме «Навчити економити робочий час і папір» - було визначено за ціль у триместрі №1?) був зекономлений недаремно, а витрачений на щось корисне.
Або ж ми так само можемо цей Рік пройти, якщо всі, хто на початку взявся нас чомусь вчити, опустять руки і визнають, що жодний з їх підходів і методів не спрацював на 7-мому ге. Тоді – це ми Вчителі. Які навчили того, хто мав намір бути нам Вчителем, що не треба намагатися вчити усіх. А особливо 7-мий ге, який не піддається ні через лестощі любимчикам, ні через підкуп, погрози і тиск.
P.S. І, так, я б сказала, що пройти Рік Вчителя за Учня отого Сьомого Ге – виглядає набагато простішим. Але оце зараз ми всією країною робимо саме це і щось це простим ніфіга мені не здається.
Але ми й почали наш власний Кадастровий Дев’ятирічний Цикл у Рік Учня колись. Нам сама наша природа веліла. Ну, і Боженька, можливо, велів – впертися і не слухати більшість з тих, хто набивається нам у Вчителі. Спочатку не слухати, а потім Вчителів перерости (Це ж – Вбити Тих, Хто Тебе Вчив – Tarēdēskeer Eerheelm – і було кілька років тому так само нашою ціллю на Рік. І тоді ми це також пройшли.)
Тож. Спочатку основи. Рік Вчителя – це останній Рік у класичному Кадастрі Сильвестра. Класичний Сильвестрів Кадастр починається з Року Папи (Бо це рік народження самого Сильвестра, Ціллю життя у якого був якраз Папський Трон). За Роком Папи йдуть Роки Дружини, Лицаря, Короля, Торговця, Учня, Лучника, Чоловіка. Вчитель закругляє Дев’ятирічний Цикл і підсумки підбиває. Якщо кожен Рік пройдений правильно – людина, що прожила ці дев’ять років і навчилась потрібному – підіймається на ще одне коло.
Сенс кожного Року – отримати і відшліфувати риси характеру й навички, які – умовно – необхідні для виживання та процвітання в житті усім цим персонажам, на честь яких Сильвестр поназивав ці Роки.
Сенс Дев’ятирічного Циклу – вирости за цей час багатогранною особистістю, яка може – коли це потрібно – йти напролом, як той Лицар, може, як Лучник, зосередитися на одній цілі, може, мов Папа, інтриги плести, або ж направляти лагідно, як Дружина, пахати як Чоловік, чи, подібно Торговцю, купити й продати із вигодою потрібне і непотрібне.
Кожні дев’ять років і завдання і особистість, перед якою життя ставить їх, ускладняються, або охоплюють все більше територій й людей. Тобто, якщо дитині малій в Рік Папи треба навчитись маніпулювати мамою і нянею, то в наступний Рік Папи вона вже буде вчитись впливати на однокласників та вчителів і так далі й таке подібне.
Ну, і головне. Це класичний Кадастр починається з Року Папи і закінчується Роком Вчителя. Але у кожної людини Цикл свій, який стартує в рік народження, або в рік перелому якогось і переродження.
Тож, Кадастр доволі складна, але цікава є річ, про яку можна написати товстезну книгу, або 365 днів поспіль писати пости.
Але я краще повернуся до Року Вчителя і триместру №4. Щоб сказати, що Рік цей можна пройти двома шляхами. Як, власне, Вчитель. Так і як Учень, який показує Вчителям, що він краще за них знає те, чого вони його намагаються вчити, і який себе проявляє як Вчитель потенційних своїх Вчителів.
І, як пам’ятаєте, на цьому умовному шляху до Вчителювання, ми – в січні-лютому-березні мали Представитися У Якості Вчителя всім тим, кого намітили вчити.
Й зрозуміло, що це не обов’язково був би справжнісінький 7-мий ге, це могли бути, скажімо, колеги, яким ми сказали, що ми тепер відповідальні за раціональне використання виробничих ресурсів і у нас є кілька ідей про те, як наш відділ міг би економити робочий час і папір.
Ну, або – в випадку, якщо нам хтось, навпаки, відвів роль свого учня і збирався нас вчити економити час, обмежуючи наші кавування і перекури, ми могли б заявити, що ці скорочення наших перерв ні до чого гарного наш відділ не приведуть, бо саме за кавою й сигаретою нам в голову приходять найкращі бізнес-проєкти.
А ось у квітні-травні-та-червні ми повинні були підтвердити свою заявку на Вчительство й Встановити Свій Авторитет. Або іншими словами Впровадити Свої Правила Таким Чином, Щоб Всі Зважали На Них.
В реалі ми могли б просто врізати замок у двері «курилки» і ключ видавати лиш тим, хто здав всі звіти за тиждень. Це якщо у нас повноваження такі у відділі вже були, або якщо ми такі повноваження насмілились взяти самі.
Або ж – в ролі учня з норовливого 7-го ге – у відповідь на спроби повісити замок на двері кімнати, де ми розслаблялись, пускаючи дим, ми б почили курити за робочим столом і робили б це з такою цеглиною замість пики, що ніхто заборонити би нам не посмів.
Потім були липень-серпень-і-вересень, коли треба було Плекати Любимчиків. Тільки любимчиків цих треба було вибирати не з тих, хто зразу ж погоджувався з нашими правилами, а з тих, хто – на нашу думку – мав в умовному 7-омому ге вагу й авторитет. Міг за собою усіх інших учнів вести.
Цим любимчикам ми мали за три місяці дати де, що їм потрібно, щоб вони погодились з нашими правилами і переконали навколо себе людей теж погодитись на правила ці.
Це могла би бути, наприклад, пропозиція тому курцю, який у «курилці» розповідав анекдоти й плітки, заради яких три чверті відділу за ним у «курилку» ходили – замінити куріння на премію, або якісь привілеї.
Але також ми могли б стати на цей період тим самим курцем, який всіх водив в місця, відведенні для куріння, подихати димом і скласти план підриву вчительського авторитету.
Ну, і нарешті – жовтень-листопад-і-грудень – останній триместр Року Вчителя і три місяці, що завершують класичний Цикл. Нам дані на те, щоб ми встигли Побачити І Почути Висновки З Наших Уроків.
Бо прикол вчительської праці не с тому, щоби чомусь когось навчити. Якщо твій клас на початку року не знав Таблиці Множення, а в кінці року множить чотири на шість і вісім множить на сім – то ти ще не справжній Вчитель.
Справжній ти тільки тоді, коли вони зрозуміли – навіщо в житті їм знадобиться Множення і Таблиця. Самі зрозуміли. Ти цього їм не говорив. Ти лише – урок за уроком – підводив клас до цих висновків, даючи йому приклади типу: «Вам потрібно купити чотири зошити. Кожен зошит коштує шість гривень. Скільки грошей ви залишите в канцелярській крамниці?»
Себто, сенс триместру, Року, а, можливо, і всього Дев’ятирічного Циклу не стільки в тому, щоби навчитися новим трюкам і ролям, і не тільки в тому, щоб вчити інших робити те, що вам потрібно. А в тому, щоби ті, кого ви вчити взялись – самі зрозуміли, як саме ваша наука їм в житті і в побуті пригодиться колись.
Себто, всі оті Вчителі, колишні учні яких зараз пишуть в фейсбуках: «Не розумію, навіщо я вчив всю ту фізику та математику, жодного разу в житті мені не знадобилась жодна з формул чи теорем!» - це ніякі не Вчителі. Ну, можливо, викладачі за професією, але – міряючи Кадастром – у Вчителі їх не зарахував би Сильвестр.
Себто, якщо повертатися до прикладу з курцями й «курилкою», то – навіть якщо люди підкоряться і перестануть робити кожні сорок хвилин перерви – цього буде замало, щоби вважати, що ми гарно проскочили Рік. Треба, щоб хоча б один з тих, кого ви вибрали в учні, визнав, що зекономлений час (Пам’ятаєте, саме «Навчити економити робочий час і папір» - було визначено за ціль у триместрі №1?) був зекономлений недаремно, а витрачений на щось корисне.
Або ж ми так само можемо цей Рік пройти, якщо всі, хто на початку взявся нас чомусь вчити, опустять руки і визнають, що жодний з їх підходів і методів не спрацював на 7-мому ге. Тоді – це ми Вчителі. Які навчили того, хто мав намір бути нам Вчителем, що не треба намагатися вчити усіх. А особливо 7-мий ге, який не піддається ні через лестощі любимчикам, ні через підкуп, погрози і тиск.
P.S. І, так, я б сказала, що пройти Рік Вчителя за Учня отого Сьомого Ге – виглядає набагато простішим. Але оце зараз ми всією країною робимо саме це і щось це простим ніфіга мені не здається.
Але ми й почали наш власний Кадастровий Дев’ятирічний Цикл у Рік Учня колись. Нам сама наша природа веліла. Ну, і Боженька, можливо, велів – впертися і не слухати більшість з тих, хто набивається нам у Вчителі. Спочатку не слухати, а потім Вчителів перерости (Це ж – Вбити Тих, Хто Тебе Вчив – Tarēdēskeer Eerheelm – і було кілька років тому так само нашою ціллю на Рік. І тоді ми це також пройшли.)