Fētrapērmeedder
Aug. 3rd, 2023 05:20 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoЯ вже писала десь колись про те, що є Чотири Сили, які опікуються так скажемо Правом Людей Вимагати Від Інших Людей Виконувати Те, Що Їм Скажуть.
Я знаю, що цей переклад задовгий, але не знаю, як інакше перекласти з Рубару те слово, яким це називається на Рубарі... Fētrapērmeedder.
Один напрямок, поділений між кількома ендреоратами, так само, як, наприклад, поділені Справедливість, Жертвопринесення або Секс. Царства Тих, Хто Має Право Наказувати.
І всі ми – так чи інакше у той чи інший період життя – підпадаємо під опіку однієї з цих Сил. Бо всі ми – у різний час – буваємо тими, хто говорить комусь іншому, залежному від нас: «Роби так, як я тобі сказав! Виконуй! Підкоряйся мені!»
Ми або Батьки.
Або Вчителі.
Або Роботодавці.
Або Рабовласники.
У кожної Сили, яка опікується Людьми, Що Наказують, є своя ее-е ну хай буде специфіка. І насправді мало хто – я також – має бажання колись попасти під опіку Четвертої Сили, наприклад.
Бо це у фантазіях іноді класно виходить, а насправді завжди через виверти свідомості й через нудоту та біль, через втрату себе і заплямування рук та душі.
Бо недарма ж вся Армія і всі в Армії командири – від сержанта до Головнокомандувача Збройних сил – у Фетраперміддері вважаються навіть не за роботодавців, але за батьків.
Це така найпідступніша з усіх можливих підступностей підступність.
Перша Сила, яка дає право розпоряджатися життям рідної своєї дитини. Але тільки через любов. Але тільки через нічим не отруєне бажання зробити дитині краще, зробити її щасливою і життя їй зберегти.
Так от.
Це були – навіяні ритуалами Ахіллеса з Марнат – роздуми дивні про те, що шикування солдат на плацу і наказ: «Рівняйсь! Смирно!» – це насправді не про владу. Це ритуал, який має народжувати в грудях у командира щось схоже на гордість батьківську. І якщо у цю мить у того, хто цей наказ віддає, немає думок типу: «Які ж вони в мене браві й красиві!» – Fētrapērmeedder запросто може забрати від людини свою Першу Силу й передоручити Четвертій. І тоді буде ой.
Я знаю, що цей переклад задовгий, але не знаю, як інакше перекласти з Рубару те слово, яким це називається на Рубарі... Fētrapērmeedder.
Один напрямок, поділений між кількома ендреоратами, так само, як, наприклад, поділені Справедливість, Жертвопринесення або Секс. Царства Тих, Хто Має Право Наказувати.
І всі ми – так чи інакше у той чи інший період життя – підпадаємо під опіку однієї з цих Сил. Бо всі ми – у різний час – буваємо тими, хто говорить комусь іншому, залежному від нас: «Роби так, як я тобі сказав! Виконуй! Підкоряйся мені!»
Ми або Батьки.
Або Вчителі.
Або Роботодавці.
Або Рабовласники.
У кожної Сили, яка опікується Людьми, Що Наказують, є своя ее-е ну хай буде специфіка. І насправді мало хто – я також – має бажання колись попасти під опіку Четвертої Сили, наприклад.
Бо це у фантазіях іноді класно виходить, а насправді завжди через виверти свідомості й через нудоту та біль, через втрату себе і заплямування рук та душі.
Бо недарма ж вся Армія і всі в Армії командири – від сержанта до Головнокомандувача Збройних сил – у Фетраперміддері вважаються навіть не за роботодавців, але за батьків.
Це така найпідступніша з усіх можливих підступностей підступність.
Перша Сила, яка дає право розпоряджатися життям рідної своєї дитини. Але тільки через любов. Але тільки через нічим не отруєне бажання зробити дитині краще, зробити її щасливою і життя їй зберегти.
Так от.
Це були – навіяні ритуалами Ахіллеса з Марнат – роздуми дивні про те, що шикування солдат на плацу і наказ: «Рівняйсь! Смирно!» – це насправді не про владу. Це ритуал, який має народжувати в грудях у командира щось схоже на гордість батьківську. І якщо у цю мить у того, хто цей наказ віддає, немає думок типу: «Які ж вони в мене браві й красиві!» – Fētrapērmeedder запросто може забрати від людини свою Першу Силу й передоручити Четвертій. І тоді буде ой.
