![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoПісля того, як ми з Олесем відправили марафонцям лист про Квіти, про символіку й ритуали із ними – Змій до мене такий: «А якщо в цьому місяці у вас буде ще один лист про квіточки, його писатимеш ти? Бо я міг би допомогти. Бо треба ж буде пояснити людям, чому здування насіння з кульбабки – то Ритуальна Дія, а от обривання пелюсток з ромашки – це вже повноцінний Ритуал...»
Він це говорить, а я – дивлюся на нього... Просто мовчки дивлюся. Він не витримує: «Ват?!!» Я на це: «Раніше ти хоча б для виду протестував, коли я припахувала тебе знайти щось у наш марафон, а зараз сам попереду батька у Пекло лізеш... Ти розумієш, що ти вже ее-е втягнувся у це?»
А Змій: «І-іі?» А я: «І нічого іі-і… Бо якщо ти зараз подивишся у мою голову й побачиш думки, ти знатимеш новий анекдот, у якому розповідається про те, як доктор Ватсон намагався відучити Голмса курити трубки.»
Лізе в голову, рже. Каже: «Тільки Феру цей анекдот не розповідай. Не треба йому давати поштовхів для нових ідей.» Я також ржу. Потім кажу: «Але в принципі, я можу не чекати своєї черги на лист в Марафон, а написати про різницю між Ритуальною Дією з кульбабкою й Ритуалом з ромашкою прямо зараз, у Дрім.» У відповідь Змій робить жест, який мені перекладається як: «Благословляю. Пиши.» Ну, от я і пишу.
Ритуал – це вихід за межу повсякденності.
Його ціль – робити щось таке, чого зазвичай ви не робите в побуті й інші люди не роблять також – і таким чином, роблячи це, привернути увагу Всесвіту та тих Сил, до яких ви хотіли б звернутися з проханням або бажанням якимсь.
Ритуал може бути дуже складним і багатолюдним. Розписаним наче вистава, в якій кожен маг грає якусь свою роль і всі вдягнені в маски та мантії й говорять латиною лиш.
Ритуал може бути примітивним, складеним з пари жестів та пари слів й займати часу хвилину від сили.
Але обидва вони працюватимуть лише тому, що – поки ви робите їх – ви знаходитесь в полі уваги Ерверів, Сил та Стихій. Світ вас чує. Світ вас бачить. Світ може відповісти.
Ритуальна Дія – це ще не Ритуал, але вже й не повсякденність.
Зазвичай це щось, що ми робимо зо дня у день, але могли б й не робити, бо – зроблене або ні – воно жодним чином не впливає на нашу буденність, на наш побут й життя.
Наприклад застеляння постілі зранку – це Ритуальна Дія. Тому що – якщо ви не збираєтесь у цей день приймати вдома гостей і вести їй у спальню – вашого ліжка не побачить ніхто. Застелене воно, чи розкладене – воно жодним чином не впливає на вас, ваше життя, самопочуття й репутацію. Але застеляючи його – ви наче сигналізуєте в Світ про те, що ви прокинулись. Про те, що ви здорові. Й про те, що ви готові починати свій день й потребуєте допомоги від Світу в тому, щоб якнайкраще цей день провести.
Так от.
Коли ви зриваєте білоголову кульбабку і щосили дмухаєте на неї, щоб парасольки із насінинами розлетілися навкруги – ви робите Ритуальну Дію.
Те, що ви робите ніяк не впливає на ваш побут і на Світ взагалі, бо це насіння так чи інакше відірвалось би від кульбабкової голови й розлетілось би, віднесене вітром. Але – виконуючи функцію вітру – ви показуєте Світову, що ви – частина його, що ви – частина Природи, що ви готові допомогти цій рослині розсіяти її насінини, захопити нові території, закріпитись на них.
Ви говорите в Світ: «Я роблю це, бо розумію, як важливо для живого всього отримувати нові можливості, нові шанси якісь. І я, любий Світу, також хочу, як ця зріла кульбабка, шансів таких на щось хороше для мене і для моїх дітей.»
Але коли ви зриваєте квітку ромашки, чи будь-якої іншої квітки у якої велика кількість пелюсток й починаєте обдирати її – ви вже робите Ритуал.
Звичайнісінький Ритуал на відкриття якоїсь правди. Частіше за все – на відкриття правди про чиїсь почуття й матримоніальні наміри щодо вас у майбутньому.
Бо квітка – це статеві органи рослини. Це те, завдяки чому рослина займається сексом, розмножується і приносить плоди. Сенс квітки – у тичинках і маточці. А пелюстки – це одночасно те, що привертає до цих органів увагу потрібних комах і прикриває ці органи від всього шкідливого їм й непотрібного, наприклад, від холоду і дощу.
Тож коли ви дерете ці пелюстки одну за одною зі словами: «Вася мене любить? Не любить? Любить? Не любить?» - ви ритуально відправляєте в Світ запит на правду про Васю.
Видираючи й викидаючи пелюстку за пелюсткою ви показуєте Світу, що – обриваючи з квітки усе, що робить її одночасно і гарною, і захищеною – ви добираєтеся до суті, до правди. А проговорюючи ритуальні слова – говорите Світу – про кого й яка правда вас цікавить наразі.
Власне цей ритуал на викриття суті й істини працює не тільки на те, щоб ви могли дізнатися про любов Василя. Так само ви можете драти квітку з запитанням: «Банк дурить з кредитом? Не дурить? Є в договорі про кредит якась підстава? Нема?»
І, ні, відповідь буде не в останній пелюстці. Не має значення взагалі на якому із запитань пелюстки на вашій квітці закінчились раптово. Ви просто маєте обідрати всі пелюстки, ставлячи в різних формулюваннях питання, яке вас турбує, а потім голу квітку покласти головкою вниз на вологий ґрунт, а бажано ще й прикопати.
А от Світ – отримавши запит – сам має навести вас на якусь відповідь. Або ж через зізнання в почуттях самого Васі. Або ж через треті руки, які доставлять вам новину про те, що Василь комусь розповідав про симпатію свою до вас.
Він це говорить, а я – дивлюся на нього... Просто мовчки дивлюся. Він не витримує: «Ват?!!» Я на це: «Раніше ти хоча б для виду протестував, коли я припахувала тебе знайти щось у наш марафон, а зараз сам попереду батька у Пекло лізеш... Ти розумієш, що ти вже ее-е втягнувся у це?»
А Змій: «І-іі?» А я: «І нічого іі-і… Бо якщо ти зараз подивишся у мою голову й побачиш думки, ти знатимеш новий анекдот, у якому розповідається про те, як доктор Ватсон намагався відучити Голмса курити трубки.»
Лізе в голову, рже. Каже: «Тільки Феру цей анекдот не розповідай. Не треба йому давати поштовхів для нових ідей.» Я також ржу. Потім кажу: «Але в принципі, я можу не чекати своєї черги на лист в Марафон, а написати про різницю між Ритуальною Дією з кульбабкою й Ритуалом з ромашкою прямо зараз, у Дрім.» У відповідь Змій робить жест, який мені перекладається як: «Благословляю. Пиши.» Ну, от я і пишу.
Ритуал – це вихід за межу повсякденності.
Його ціль – робити щось таке, чого зазвичай ви не робите в побуті й інші люди не роблять також – і таким чином, роблячи це, привернути увагу Всесвіту та тих Сил, до яких ви хотіли б звернутися з проханням або бажанням якимсь.
Ритуал може бути дуже складним і багатолюдним. Розписаним наче вистава, в якій кожен маг грає якусь свою роль і всі вдягнені в маски та мантії й говорять латиною лиш.
Ритуал може бути примітивним, складеним з пари жестів та пари слів й займати часу хвилину від сили.
Але обидва вони працюватимуть лише тому, що – поки ви робите їх – ви знаходитесь в полі уваги Ерверів, Сил та Стихій. Світ вас чує. Світ вас бачить. Світ може відповісти.
Ритуальна Дія – це ще не Ритуал, але вже й не повсякденність.
Зазвичай це щось, що ми робимо зо дня у день, але могли б й не робити, бо – зроблене або ні – воно жодним чином не впливає на нашу буденність, на наш побут й життя.
Наприклад застеляння постілі зранку – це Ритуальна Дія. Тому що – якщо ви не збираєтесь у цей день приймати вдома гостей і вести їй у спальню – вашого ліжка не побачить ніхто. Застелене воно, чи розкладене – воно жодним чином не впливає на вас, ваше життя, самопочуття й репутацію. Але застеляючи його – ви наче сигналізуєте в Світ про те, що ви прокинулись. Про те, що ви здорові. Й про те, що ви готові починати свій день й потребуєте допомоги від Світу в тому, щоб якнайкраще цей день провести.
Так от.
Коли ви зриваєте білоголову кульбабку і щосили дмухаєте на неї, щоб парасольки із насінинами розлетілися навкруги – ви робите Ритуальну Дію.
Те, що ви робите ніяк не впливає на ваш побут і на Світ взагалі, бо це насіння так чи інакше відірвалось би від кульбабкової голови й розлетілось би, віднесене вітром. Але – виконуючи функцію вітру – ви показуєте Світову, що ви – частина його, що ви – частина Природи, що ви готові допомогти цій рослині розсіяти її насінини, захопити нові території, закріпитись на них.
Ви говорите в Світ: «Я роблю це, бо розумію, як важливо для живого всього отримувати нові можливості, нові шанси якісь. І я, любий Світу, також хочу, як ця зріла кульбабка, шансів таких на щось хороше для мене і для моїх дітей.»
Але коли ви зриваєте квітку ромашки, чи будь-якої іншої квітки у якої велика кількість пелюсток й починаєте обдирати її – ви вже робите Ритуал.
Звичайнісінький Ритуал на відкриття якоїсь правди. Частіше за все – на відкриття правди про чиїсь почуття й матримоніальні наміри щодо вас у майбутньому.
Бо квітка – це статеві органи рослини. Це те, завдяки чому рослина займається сексом, розмножується і приносить плоди. Сенс квітки – у тичинках і маточці. А пелюстки – це одночасно те, що привертає до цих органів увагу потрібних комах і прикриває ці органи від всього шкідливого їм й непотрібного, наприклад, від холоду і дощу.
Тож коли ви дерете ці пелюстки одну за одною зі словами: «Вася мене любить? Не любить? Любить? Не любить?» - ви ритуально відправляєте в Світ запит на правду про Васю.
Видираючи й викидаючи пелюстку за пелюсткою ви показуєте Світу, що – обриваючи з квітки усе, що робить її одночасно і гарною, і захищеною – ви добираєтеся до суті, до правди. А проговорюючи ритуальні слова – говорите Світу – про кого й яка правда вас цікавить наразі.
Власне цей ритуал на викриття суті й істини працює не тільки на те, щоб ви могли дізнатися про любов Василя. Так само ви можете драти квітку з запитанням: «Банк дурить з кредитом? Не дурить? Є в договорі про кредит якась підстава? Нема?»
І, ні, відповідь буде не в останній пелюстці. Не має значення взагалі на якому із запитань пелюстки на вашій квітці закінчились раптово. Ви просто маєте обідрати всі пелюстки, ставлячи в різних формулюваннях питання, яке вас турбує, а потім голу квітку покласти головкою вниз на вологий ґрунт, а бажано ще й прикопати.
А от Світ – отримавши запит – сам має навести вас на якусь відповідь. Або ж через зізнання в почуттях самого Васі. Або ж через треті руки, які доставлять вам новину про те, що Василь комусь розповідав про симпатію свою до вас.
