Про другий триместр Року Лучника.
Apr. 2nd, 2023 02:57 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoДругий триместр Року Лучника починається з Квітня, місяця Афродити. Місяць Афродити починається з Лицарського тижня. Лицарський тиждень починається з Дня Першого Меча. Квітень – той місяць, що героїчний на межі з безумним. Квітень – поштовх вперед.
І саме тому, зазвичай, найбільші помилки в кожному Році Лучника робляться саме тепер. Бо місяць штовхає, а рік вимагає зупинитись і поринути у думки про межі свої. Навчитися стримувати, обмежувати в чомусь себе.
Тож. У першому триместрі всі ті, хто на чергове коло по спіралі зайшов, мали Вилізти На Якийсь Пагорб, роздивитися навкруги і намітити цілі. Це було непросто, бо – після Року Учня, в який вивчились, вистояли й себе переросли – було відчуття, що знову скотилися вниз і з початку все почалось.
Та далі буде складніше. Бо квітень-травень-та-червень – це ті місяці, коли треба буде усвідомити, що деякі цілі поки що недосяжні, деякі неважливі, деякі можна пропустити, деякі обійти, а деякі взагалі на рік Лицаря залишити. Цей триместр нам потрібен для того, що Відмовитися Від Того, Що Не Є Наша Ціль.
Рік занадто швидкий. 365 діб – це насправді дуже недовго. А Лучник – не той, хто може вибити усі цілі й убити усіх. Лицар – снайпер. Не РСЗВ Смерч.
І кінець весни початок літа необхідний для того, щоб погодитись з тим, що на світі існують кіраси, які стріла не проб’є, та місця, до яких стріла ніколи не долетить.
Тобто, якщо у першому триместрі ми всі мали усвідомити, що – до головної нашої Цілі в житті – є купа проміжних цілей та дрібних й не дрібних перешкод, й мали порахувати усе, що треба зробити на путі до нашої Мрії, все, що не можна ігнорувати, або обійти. То тепер ми маємо передивитись усе, що запланували собі й вирішити – на шо можна покласти і на що можна забить.
Грубо кажучи, ми маємо три місяці, щоб або переформулювати Мету, або сформулювати умови, які не завадять нам Мети досягти.
Скажімо, Мета – це наїстися. Але вона сформульована як: «З’їсти все, що на столі.» Здається, все ок. Бо якщо ми все це з’їмо, ми точно не будемо голодні. Та ми не враховуємо того, що Доля – рідна матуся – може – поки ми сидимо за столом – постійно підставляти нам нові з наїдками тарілки. Й якщо ми не переформулюємо Ціль й будемо притримуватися попереднього плану – ми ризикуємо луснути від кількості тих харчів, які в нас за обідом зайшли.
Тож – щоб не ризикувати оцим і таки Мети досягти – Лучник має вирішити для себе, чи варто вбивати всі холодці й пиріжки, які зараз стоять, або колись будуть стояти на столі перед ним.
Він має сказати собі: «Ні, моя Ціль не з’їсти все, що на столі, а не бути голодним. А голодний я чи вже ні – вирішувати тільки мені.»
Як це виглядає у побуті?
Якщо ваша ціль – стати деканом Фізичного Факультету, й ви вже три місяці на пагорбі стоїте й бачите обсяг роботи – відкидайте все те, на що у вас не вистачить сил.
Це можуть бути терміни (стати деканом, але не прямо тепер, а коли піде на пенсію ваш старий керівник). Це можуть бути умови (стати деканом, але не отримати на 40 тищ більшої, ніж зараз є, зарплатні). Це можуть бути зручності різноманітні (стати деканом і пофіг чи буде любити мене весь пед-колектив).
Це має бути свідоме рішення Лучника – що для нього ціль, а що ні.
P.S. В 2014-му році ми бажали перемоги собі за два тижні. Зараз більшість вже розуміє – якщо Перемога – це Ціль, то строки її – це те, в що Лучнику поцілити неможливо.
Бо сама його суть – послідовні вистріли, по одному, один за одним. Він не Лицар, який на коня і егегей. Так. Навіть у Квітні.
І саме тому, зазвичай, найбільші помилки в кожному Році Лучника робляться саме тепер. Бо місяць штовхає, а рік вимагає зупинитись і поринути у думки про межі свої. Навчитися стримувати, обмежувати в чомусь себе.
Тож. У першому триместрі всі ті, хто на чергове коло по спіралі зайшов, мали Вилізти На Якийсь Пагорб, роздивитися навкруги і намітити цілі. Це було непросто, бо – після Року Учня, в який вивчились, вистояли й себе переросли – було відчуття, що знову скотилися вниз і з початку все почалось.
Та далі буде складніше. Бо квітень-травень-та-червень – це ті місяці, коли треба буде усвідомити, що деякі цілі поки що недосяжні, деякі неважливі, деякі можна пропустити, деякі обійти, а деякі взагалі на рік Лицаря залишити. Цей триместр нам потрібен для того, що Відмовитися Від Того, Що Не Є Наша Ціль.
Рік занадто швидкий. 365 діб – це насправді дуже недовго. А Лучник – не той, хто може вибити усі цілі й убити усіх. Лицар – снайпер. Не РСЗВ Смерч.
І кінець весни початок літа необхідний для того, щоб погодитись з тим, що на світі існують кіраси, які стріла не проб’є, та місця, до яких стріла ніколи не долетить.
Тобто, якщо у першому триместрі ми всі мали усвідомити, що – до головної нашої Цілі в житті – є купа проміжних цілей та дрібних й не дрібних перешкод, й мали порахувати усе, що треба зробити на путі до нашої Мрії, все, що не можна ігнорувати, або обійти. То тепер ми маємо передивитись усе, що запланували собі й вирішити – на шо можна покласти і на що можна забить.
Грубо кажучи, ми маємо три місяці, щоб або переформулювати Мету, або сформулювати умови, які не завадять нам Мети досягти.
Скажімо, Мета – це наїстися. Але вона сформульована як: «З’їсти все, що на столі.» Здається, все ок. Бо якщо ми все це з’їмо, ми точно не будемо голодні. Та ми не враховуємо того, що Доля – рідна матуся – може – поки ми сидимо за столом – постійно підставляти нам нові з наїдками тарілки. Й якщо ми не переформулюємо Ціль й будемо притримуватися попереднього плану – ми ризикуємо луснути від кількості тих харчів, які в нас за обідом зайшли.
Тож – щоб не ризикувати оцим і таки Мети досягти – Лучник має вирішити для себе, чи варто вбивати всі холодці й пиріжки, які зараз стоять, або колись будуть стояти на столі перед ним.
Він має сказати собі: «Ні, моя Ціль не з’їсти все, що на столі, а не бути голодним. А голодний я чи вже ні – вирішувати тільки мені.»
Як це виглядає у побуті?
Якщо ваша ціль – стати деканом Фізичного Факультету, й ви вже три місяці на пагорбі стоїте й бачите обсяг роботи – відкидайте все те, на що у вас не вистачить сил.
Це можуть бути терміни (стати деканом, але не прямо тепер, а коли піде на пенсію ваш старий керівник). Це можуть бути умови (стати деканом, але не отримати на 40 тищ більшої, ніж зараз є, зарплатні). Це можуть бути зручності різноманітні (стати деканом і пофіг чи буде любити мене весь пед-колектив).
Це має бути свідоме рішення Лучника – що для нього ціль, а що ні.
P.S. В 2014-му році ми бажали перемоги собі за два тижні. Зараз більшість вже розуміє – якщо Перемога – це Ціль, то строки її – це те, в що Лучнику поцілити неможливо.
Бо сама його суть – послідовні вистріли, по одному, один за одним. Він не Лицар, який на коня і егегей. Так. Навіть у Квітні.
no subject
Date: 2023-04-02 07:41 am (UTC)А ще з'явилася на горизонті мета, яка була не основною, "на після перемоги" й взагалі. Але тепер це виглядає або зараз, або за 14 років (не жарт). Думаю, що з цим робити
no subject
Date: 2023-04-02 07:52 am (UTC)