Leeberatedes Dobbeens
Feb. 7th, 2023 03:53 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoМи в наш Марафон написали два листи вже про звичайнісіньке мило, як про магічний предмет, як про інструмент з допомогою якого маг може передавати сигнали про свої бажання у Світ.
Ну, тобто, я – не плануючи, спровокована Елелемою і розмовою з нею про засоби косметичні – написала спочатку один лист, а потім марафонці деякі попросили іще. Попросили, бо це ж просто мило, те, що доступно завжди, а магія з ним проста, але ефективна. Тож Олесь в свою чергу написав другий лист.
Та тепер я задумалась, чи не написати щось про мило ще і сюди. Не для марафонців, для всіх. Бо за три тижні уже Новий Рік. А Лютий – це місяць очищення й місяць вибирання – перед Новим Роком – шляхів, якими підемо далі… Так от.
Для початку – дуже коротко про саме мило. Мило – в магії – це інструмент з того ж ряду, в який входять, наприклад, свічки або персти димові.
Тобто, так само, як в свічки чи персти, в мило ми закладаємо бажання своє, програмуємо його на якусь мрію чи ціль, а потім – змилюючи поступово – розпаковуємо це бажання й відправляємо повідомлення в Світ. Силам, які там присутні завжди, які можуть допомогти нам наблизитися до наших мрій.
Але якщо димовий перст чи свічка розпаковуються Вогнем і сигнал з них заходить в Світ через Повітря, то з милом працює Вода. Ну, а у Стихії Води свої методи й своя специфіка.
Вода повільна, але те, що вона вже взяла на себе, вона буде нести і роздавати усім.
До того ж перст чи свічка згоряють швидко і повідомлення їх – немов крик – відділяється і летить. А мило може змиватися поступово за тиждень, за місяць, і кожен раз воно буде передавати один і той же меседж. Це буде не короткий викрик у Світ. Це буде вже крапання на мізки усім. Дія довша. І більш настирна, постійна. Як хвилі, прибій.
Тож. Сьогодні Сьоме Лютого – День Першого Повороту За Ріг. День, у який починали відраховувати дні Старого Року, які ще залишилось. День, коли починали у незвідане йти.
У незвідане – бо хз що буде за рогом, за який завернеш, але так чи інакше туди треба зайти, щоби побачити нову вулицю, нову дорогу, щоб продовжити путь.
Ну, а ритуал, який я тут опишу, має цікаву історію і вона саме про це. Вона про те, щоби зайти за ріг й побачити щось нове. Називається ритуал
LEEBERATEDES DOBBEENS
Англійською «Liberated J.B.Dobbins». В Марнат він з’явився у тисячу вісімсот сімдесятому році, здається, але винадений років за десять до. І спочатку він був про звільнення від рабства. Потім – про звільнення від всього, що мучить, тривожить, що гнітить або болить.
Але десь за сто років цей ритуал стали робити усі, хто просто хотів донести до Світу якусь свою мрію. Бо виявили, що ритуал працює не тільки тоді, коли людині треба у Всесвіт пропхати прохання від тягаря якогось звільнити її, а і тоді, коли людині треба важливе отримати щось.
Ну, і спочатку – про назву, авжеж. Називається ритуал так, по-перше, тому, що так називалося мило, яке використали, щоб уперше ритуал запустить.
А по-друге, Джей Бі Доббінсом звали того, хто в Марнат ритуал цей заніс. Він жив у Філадельфії у другій половині дев’ятнадцятого сторіччя. Цілком можливо, що він був навіть родичом підприємця, який оце мило варив.
А ще він був противником рабства і мав дискусію з єпископом Джоном Генрі Гопкінсом, який написав памфлет, в якому стверджував, що Біблія нічого не має проти рабства і переконував американців що в Біблії немає причин, щоб рабів у людей не було. Лист Доббінса, в якому він сперечається з Гопкінсом у Мор Марнат також є. У величезному розділі, який називається «Ніхто Не Має Мати Рабів».
Також у тому розділі від Доббінса є багато чого з того, що у лист до єпископа, на жаль, не увійшло скажімо так з різних причин. Матюки. Матюки. Матюки. Ну, і ритуал.
Саме цей. На звільнення і на мрію.
Ритуал, сформульований вже після смерті єпископа, можливо, тільки тому, що єпископ помер, а у Доббінса ще залишалось що сказати йому про рабство й про те, що Біблія говорить про це.
Тож.
Вам знадобиться шматок медичного (тобто, антибактеріального) мила. А також тертушка чи ніж. Миска глиняна чи скляна із водою. Миска металева. І сіль.
Медичне мило – за оригінальним описом ритуалу потрібне тому, що воно позбавляє людину якихось проблем, лікує її, наприклад, від подразнення або прищів, себто, робить приблизно те ж, що ритуал має робити також, звільняючи людину від того, що мучить її.
Але якщо ви робите ритуал не на позбавлення від проблем, а на бажання, на мрію – можете брати мило звичайне, туалетне. Ну, і орієнтуватись не на його лікувальні властивості, а на колір. Зелене – для бажання отримати щось матеріальне, заробити грошей. Рожеве – для любовних пригод. Біле – універсальне, авжеж.
А. Берете мило. Мило – це «ви» умовні. Символ вас, тієї людини, яка хоче у Світ якісь свої слова донести. Вам треба перетерти «себе».
Тому ви ставите у металеву миску (яка символізує весь Світ і зокрема Стихію Землі) тертушку і «себе», тобто, мило на тертушці трете. Або шкребете ножем, так щоб виходила стружка.
Поки ви робите це – активно думаєте про свою ціль. Якщо є можливість говорити уголос – промовляєте це.
Б. Тепер до миски з водою. Берете в руку сіль. Солите воду у мисці. Сіль – це та штука, що моментально всотує суть.
Себто, сіль висипана вами у воду не з сільнички, з руки, говорить Стихії Води, а також Світу усьому, що ритуал проводити ви. Саме ви і ніхто інший. Сіль потрібна завжди, коли вам потрібно помітити якусь річ, щоб Світ зрозумів – хто звертається до нього і чиї мрії він має виконувати допомогти.
В. Мочите руки в воді. Тепер повертаєтесь до миски із милом і починаєте з мильної стружки чоловічка ліпити.
Він не обов’язково має вийти ідеальним. Головне, щоб тримався купи доти, поки ви ритуал не закінчите. Ліпите його до тих пір, доки не будете задоволені результатом.
Руки можна мочити стільки разів, скільки вам потрібно. Мильну стружку бажано використати усю. Це означає, що фігурка у вас має вийти такої ж ваги, якої був ваш мильний брусок. Це важливо, бо мило спочатку символізувало вас, тож і має змінити форму, але залишитись по-суті тим, чим воно і було.
Г. Тепер залишилось лише винести мильну фігурку на двір і поставити чи посадити її у такому місці, де її швидко розмиє снігом, що буде танути і текти, або наступним дощем.
Якщо ви робите ритуал на звільнення від чогось – залишайте «Звільненого Доббінса» на вільній землі. Тобто, на території, яка не належить жодній конкретній людині, а належить місту, общині чи державній конторі якійсь.
Якщо ритуал на мрію чи якусь ціль – можете залишити його у власному дворі, або навіть на підвіконні, якщо туди дощ достає.
Ну, тобто, я – не плануючи, спровокована Елелемою і розмовою з нею про засоби косметичні – написала спочатку один лист, а потім марафонці деякі попросили іще. Попросили, бо це ж просто мило, те, що доступно завжди, а магія з ним проста, але ефективна. Тож Олесь в свою чергу написав другий лист.
Та тепер я задумалась, чи не написати щось про мило ще і сюди. Не для марафонців, для всіх. Бо за три тижні уже Новий Рік. А Лютий – це місяць очищення й місяць вибирання – перед Новим Роком – шляхів, якими підемо далі… Так от.
Для початку – дуже коротко про саме мило. Мило – в магії – це інструмент з того ж ряду, в який входять, наприклад, свічки або персти димові.
Тобто, так само, як в свічки чи персти, в мило ми закладаємо бажання своє, програмуємо його на якусь мрію чи ціль, а потім – змилюючи поступово – розпаковуємо це бажання й відправляємо повідомлення в Світ. Силам, які там присутні завжди, які можуть допомогти нам наблизитися до наших мрій.
Але якщо димовий перст чи свічка розпаковуються Вогнем і сигнал з них заходить в Світ через Повітря, то з милом працює Вода. Ну, а у Стихії Води свої методи й своя специфіка.
Вода повільна, але те, що вона вже взяла на себе, вона буде нести і роздавати усім.
До того ж перст чи свічка згоряють швидко і повідомлення їх – немов крик – відділяється і летить. А мило може змиватися поступово за тиждень, за місяць, і кожен раз воно буде передавати один і той же меседж. Це буде не короткий викрик у Світ. Це буде вже крапання на мізки усім. Дія довша. І більш настирна, постійна. Як хвилі, прибій.
Тож. Сьогодні Сьоме Лютого – День Першого Повороту За Ріг. День, у який починали відраховувати дні Старого Року, які ще залишилось. День, коли починали у незвідане йти.
У незвідане – бо хз що буде за рогом, за який завернеш, але так чи інакше туди треба зайти, щоби побачити нову вулицю, нову дорогу, щоб продовжити путь.
Ну, а ритуал, який я тут опишу, має цікаву історію і вона саме про це. Вона про те, щоби зайти за ріг й побачити щось нове. Називається ритуал
Англійською «Liberated J.B.Dobbins». В Марнат він з’явився у тисячу вісімсот сімдесятому році, здається, але винадений років за десять до. І спочатку він був про звільнення від рабства. Потім – про звільнення від всього, що мучить, тривожить, що гнітить або болить.
Але десь за сто років цей ритуал стали робити усі, хто просто хотів донести до Світу якусь свою мрію. Бо виявили, що ритуал працює не тільки тоді, коли людині треба у Всесвіт пропхати прохання від тягаря якогось звільнити її, а і тоді, коли людині треба важливе отримати щось.
Ну, і спочатку – про назву, авжеж. Називається ритуал так, по-перше, тому, що так називалося мило, яке використали, щоб уперше ритуал запустить.
А по-друге, Джей Бі Доббінсом звали того, хто в Марнат ритуал цей заніс. Він жив у Філадельфії у другій половині дев’ятнадцятого сторіччя. Цілком можливо, що він був навіть родичом підприємця, який оце мило варив.
А ще він був противником рабства і мав дискусію з єпископом Джоном Генрі Гопкінсом, який написав памфлет, в якому стверджував, що Біблія нічого не має проти рабства і переконував американців що в Біблії немає причин, щоб рабів у людей не було. Лист Доббінса, в якому він сперечається з Гопкінсом у Мор Марнат також є. У величезному розділі, який називається «Ніхто Не Має Мати Рабів».
Також у тому розділі від Доббінса є багато чого з того, що у лист до єпископа, на жаль, не увійшло скажімо так з різних причин. Матюки. Матюки. Матюки. Ну, і ритуал.
Саме цей. На звільнення і на мрію.
Ритуал, сформульований вже після смерті єпископа, можливо, тільки тому, що єпископ помер, а у Доббінса ще залишалось що сказати йому про рабство й про те, що Біблія говорить про це.
Тож.
Вам знадобиться шматок медичного (тобто, антибактеріального) мила. А також тертушка чи ніж. Миска глиняна чи скляна із водою. Миска металева. І сіль.
Медичне мило – за оригінальним описом ритуалу потрібне тому, що воно позбавляє людину якихось проблем, лікує її, наприклад, від подразнення або прищів, себто, робить приблизно те ж, що ритуал має робити також, звільняючи людину від того, що мучить її.
Але якщо ви робите ритуал не на позбавлення від проблем, а на бажання, на мрію – можете брати мило звичайне, туалетне. Ну, і орієнтуватись не на його лікувальні властивості, а на колір. Зелене – для бажання отримати щось матеріальне, заробити грошей. Рожеве – для любовних пригод. Біле – універсальне, авжеж.
А. Берете мило. Мило – це «ви» умовні. Символ вас, тієї людини, яка хоче у Світ якісь свої слова донести. Вам треба перетерти «себе».
Тому ви ставите у металеву миску (яка символізує весь Світ і зокрема Стихію Землі) тертушку і «себе», тобто, мило на тертушці трете. Або шкребете ножем, так щоб виходила стружка.
Поки ви робите це – активно думаєте про свою ціль. Якщо є можливість говорити уголос – промовляєте це.
Б. Тепер до миски з водою. Берете в руку сіль. Солите воду у мисці. Сіль – це та штука, що моментально всотує суть.
Себто, сіль висипана вами у воду не з сільнички, з руки, говорить Стихії Води, а також Світу усьому, що ритуал проводити ви. Саме ви і ніхто інший. Сіль потрібна завжди, коли вам потрібно помітити якусь річ, щоб Світ зрозумів – хто звертається до нього і чиї мрії він має виконувати допомогти.
В. Мочите руки в воді. Тепер повертаєтесь до миски із милом і починаєте з мильної стружки чоловічка ліпити.
Він не обов’язково має вийти ідеальним. Головне, щоб тримався купи доти, поки ви ритуал не закінчите. Ліпите його до тих пір, доки не будете задоволені результатом.
Руки можна мочити стільки разів, скільки вам потрібно. Мильну стружку бажано використати усю. Це означає, що фігурка у вас має вийти такої ж ваги, якої був ваш мильний брусок. Це важливо, бо мило спочатку символізувало вас, тож і має змінити форму, але залишитись по-суті тим, чим воно і було.
Г. Тепер залишилось лише винести мильну фігурку на двір і поставити чи посадити її у такому місці, де її швидко розмиє снігом, що буде танути і текти, або наступним дощем.
Якщо ви робите ритуал на звільнення від чогось – залишайте «Звільненого Доббінса» на вільній землі. Тобто, на території, яка не належить жодній конкретній людині, а належить місту, общині чи державній конторі якійсь.
Якщо ритуал на мрію чи якусь ціль – можете залишити його у власному дворі, або навіть на підвіконні, якщо туди дощ достає.
