Writer's Tears

[anna_amargo]

Так склалось, що я алкоголю ніякого не п'ю взагалі, тому в цьому участі не беру. Але тут у нас в кластері-ковені-оцьому-всьому хтось придумав штуку забавну.

Штука полягає у тому, щоб у різних країнах купувати однаковий алкоголь і час від часу напиватися одночасно. Повз відстань напиватися і повз часові пояси. Ніби сидячи за столом одним й кімнаті одній. Начебто як тісною компанією.

Правда п’янички мої близькі ті іще. З Нового року катували кожен свою з джином пляшечку блакитну. На День народження мого чоловіка майже допили вже той джин. І тут стало питання, що пити далі.



Дискутували. Вирішували. Опитування проводили. Навіть у мене питали, угу. Спочатку хотіли одне щось, потім інше, потім вибрали, але з’ясували, що в Австралії таке не купити ніяк. І я вже думала, що забили і допиватимуть джин.

Аж ні. У нас же Т.В. І от кілька днів тому я отримую смс від однієї української онлайн-алко-крамниці. В смс повідомлення, що замовлення зроблене, оплачене і вже прямує на адресу мою.

Питаю у Змія: «Це що?» Мружиться, хихоче мов та гієна і каже, що купив вже собі та замовив однакове всім у трьох країнах одразу і що воно каламбур, який маємо зацінити потім ми всі.

І я махнула рукою на все це. Сказала: «Однаково мені це не пити...» Потім подумала, що сенсу не було дискутувати, опитувати і щось там вирішувати колективом усім, якщо однаково буде так, як скаже Вогонь, бо алкоголь - це його магічна ее-е площина.

А сьогодні я посилку отримала. Сміялась, коли розгорнула три шари плівки пупирчатої. Вирішила, що таки так, в почутті гумору Змію не відмовиш ніколи.

Бо це була пляшка віскі Writer's Tears і він вислав таке усім тим трьом людям з нашого кола вузького, які вважають себе ее-е письменниками і прямо зараз ее-е пишуть книги.

Я сказала: «Трьом...» «Чотирьом!» - Сказав Змій. А потім зробив жест такий, наче підіймає склянку з напоєм в повітря і додав: «З Днем народження, Драко!»

Так. Я пам’ятаю. Мабуть.
І фанфік мабуть допишу.
Не можу не дописати.
Мабуть.