Про Формування. О Формировании, да.
May. 25th, 2021 04:19 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoТег, який я тут використовую для усіляких робочих штук, називається «Формули та Форми». І я користуюсь ним вже давно, але ніколи його не пояснювала, хоча, можливо, дарма.
Бо якщо з формулами, очевидно, що все більш-менш зрозуміло, то з формами, мабуть, не настільки все ясно, як здавалось мені до сих пір.
Й я колись намагалась писати про Формування Магічне. Тобто, не про формули, а про форми. Намагалась в фейсбуці, не тут. Намагалась, але не пам'ятаю, чи таки написала. Написала, чи не написала? Не пам'ятаю, угу.
Тому зараз пишу. Пишу про те, що Велику життєву Ціль таки краще робити частинами. Вкладатися у цю ціль якийсь період в житті. Наче по краплинці – у море. Збирати поступово її шматочками смальти в мозаїку.
Бо зараз, коли наші з Олесем марафонці питають: «А що робити, коли якісь ритуали, які ви у цьому місяці даєте, не підходять під мою ціль?» - я спочатку дуже дивуюся, а потім відповідаю: «Не підходять? Та ну. Ну, як же ж?! Все підходить!! Ви ж формуєте ціль. Ви всю свою магію – як форму – виліплюєте навколо великої своєї цілі. Ви ж вмієте формувати? Чи ні?»
Тобто, про що я? Про те, що навіть якщо ціль у вас: «Завагітніти від Марічки.», а ритуал, який ми дали, ну хай буде на гроші – однаково його робіть. Тільки робіть з посилом: «Мені, вагітному від Марічки, гроші будуть потрібні на аналізи, вітаміни, на полуницю у шоколаді і квашені огірки...»
Чому? Бо так робили усі. Бо так роблять усі.
Навіть Мерлін і Дамблдор.
Ну, а якщо серйозно, то будь-який план, що ставить перед собою ціль трішки більшу за: «Щоб мені сьогодні звезло!» краще виконувати покроково.
Тобто, після того, як бажання чітко вже сформульоване – його одним ритуалом відправляють у Світ, а далі починають навколо нього формувати – іншими ритуалами – те, що подовжить ефект, підтримає, пришвидшить його.
Мерлін думав: «Я хочу велику країну у єдиній руці!»
Й тому він магією зводив майбутніх королівських батьків. Прибирав зайвих людей. Посилав вчасно потрібних. Готував меч у скалі. Підбирав лицарів, соратників, помічників. Приводив Артура на трон. І лише коли маг вмив руки і покинув Артурів двір – у короля все пішло по е-еее-е дуже погано, угу. Сестра. Срачі за столом. І Мордред. Як символ магії, яку кинули, яку до купи, на жаль, не звели...
Дамблдор, який чимсь дуже схожий на свого попередника, був розумніший, бо навіть коли він пішов, його форми залишились жити. Він продумав і сформував майже все.
Кожен предмет, який він віддав або подарував, кожне слово, яке він кинув начебто випадково – у формі – зіграли у свій час свою роль.
Магія спрацювала на усі 100 відсотків і він отримав те, що хотів – вічну славу Славетного Мага, якого ніхто так і не переміг.
Він загинув, але отримав статус людини яка продумала і передбачила все і звела – хай і чужими руками – в могилу єдиного справжнього конкурента.
Себто. Це означає, що якщо у людини немає Великої Цілі, а є купа малих поточних цілей, або ж її Ціль – просто набратися досвіду, натренувати свою руку, свою волю і свою Силу Впливу – то тоді вона може робити будь-що будь-коли, проводити будь-які ритуали, кожного разу ставлячи перед собою нові задачі, намічаючи нову ціль.
Але якщо Велика Ціль є – і хай особисто для людини вона Велика, а для інших просто фігня якась – тоді вже людині намагатися краще не тільки правильно сформулювати її, а й сформувати також.
Бо багато магів спотикаються саме на цьому, угу. І багато магії йде саме туди, куди попрямував і Артур, саме тому, що маги намагаються проштовхнути величезне щось одним поштовхом в ціль.
Привороти криво встають, або ж отримавши жадану роботу втрачають все інше в житті – іноді – саме тому, що маг формування не докрутив.
Бо мало намагічити: «Вася закоханий в Галю». Треба сформувати все чином таким, щоб Вася при цьому поруч з Галею тою не почувався нещасним.
Для цього йому треба магією сформувати, ну, скажімо, підтримку від друзів. Зробити так, щоб його товариші Ігор, Степан і Петро Галину ту прийняли, не дивувались тому, що їх корєш Василь раптом влюбився у конопату й руду, зовсім не схожу на тих, кого раніше любив.
Також бажано магічно підготувати родини. І чоловіка і жінки. Щоб вони бачили в парі хороше і поганого не говорили. Щоб ніхто з них не зрозумів, що в почутті, яке спалахнуло у Васі до Галі раптово, щось не так й щось не те. Бо купа таких пар ламається саме тоді, коли мама Васі біжить до якоїсь ворожки з питанням: «Що це за корова із золотим синочком моїм?» і отримує відповідь: «Та там же стоїть приворіт...»
А ще у Васі бажано зберегти особисте життя. Роботу. Риболовлю. Філателію якусь. Ну, в цілому, все те, що не заважатиме йому ту Галю любить.
Це і багато іншого і є формування для Цілі. Бо коли одним ударом ставлять на несформований фундамент формулу: «Галя – для Васі – єдине світло в житті!» - кінчають зазвичай формулою: «Алкоголь – це Василь. Василь Іванович, познайомтеся, це ваш майбутній запійний алкоголізм.»
І мені – саме тому, що приворотів я сама не роблю, зате багато спостерігаю за тим, як їх ставлять і як вони через дупу стають – очевидно – чому. Чому треба формувати. І чому найпростіший шлях з несформованого привороту йде через випивку, сі.
Що ж до магії на роботу, яка вбиває все особисте життя, то тут ще простіше.
Дуже часто маги вважають, що робота – на надто Велика Ціль, щоб ради неї напружуватися і формувати.
Ну, істинно ж, просто робота – не вагітність, не заміжжя, не якийсь Камелот. Ну, влаштується Свєта працювати на фабрику з виробництва свічок. Що взагалі від того зміниться у звичному її житті?
Нічого. Окрім маршрутів, якими вона їздитиме на роботу й додому. Кола знайомств. Кафе, у якому вона тепер замовлятиме собі обід. Зручних для неї крамниць. Можливо нового лікаря для профоглядів. Нових подружок. Нових поруч чоловіків. Нових нечистих пліток. Всього нового того, що здатне на раз два три запустити під три чорти звичне Світланине життя. І побут, і навіть шлюб. Якщо Свєті не повезе.
І саме тому – формування.
Й будь-який ритуал підлаштовується під основний.
Можливо, так Магія виходить менш швидкою і феєричною, ніж: «Сьогодні приворот, завтра Вася з букетом троянд у Галининих ніг!»
Але, коли воно сходиться і лягає на життя таким чином, ніби завжди там було і це ніяка не магія – формування варте того.
Бо якщо з формулами, очевидно, що все більш-менш зрозуміло, то з формами, мабуть, не настільки все ясно, як здавалось мені до сих пір.
Й я колись намагалась писати про Формування Магічне. Тобто, не про формули, а про форми. Намагалась в фейсбуці, не тут. Намагалась, але не пам'ятаю, чи таки написала. Написала, чи не написала? Не пам'ятаю, угу.
Тому зараз пишу. Пишу про те, що Велику життєву Ціль таки краще робити частинами. Вкладатися у цю ціль якийсь період в житті. Наче по краплинці – у море. Збирати поступово її шматочками смальти в мозаїку.
Бо зараз, коли наші з Олесем марафонці питають: «А що робити, коли якісь ритуали, які ви у цьому місяці даєте, не підходять під мою ціль?» - я спочатку дуже дивуюся, а потім відповідаю: «Не підходять? Та ну. Ну, як же ж?! Все підходить!! Ви ж формуєте ціль. Ви всю свою магію – як форму – виліплюєте навколо великої своєї цілі. Ви ж вмієте формувати? Чи ні?»
Тобто, про що я? Про те, що навіть якщо ціль у вас: «Завагітніти від Марічки.», а ритуал, який ми дали, ну хай буде на гроші – однаково його робіть. Тільки робіть з посилом: «Мені, вагітному від Марічки, гроші будуть потрібні на аналізи, вітаміни, на полуницю у шоколаді і квашені огірки...»
Чому? Бо так робили усі. Бо так роблять усі.
Навіть Мерлін і Дамблдор.
Ну, а якщо серйозно, то будь-який план, що ставить перед собою ціль трішки більшу за: «Щоб мені сьогодні звезло!» краще виконувати покроково.
Тобто, після того, як бажання чітко вже сформульоване – його одним ритуалом відправляють у Світ, а далі починають навколо нього формувати – іншими ритуалами – те, що подовжить ефект, підтримає, пришвидшить його.
Мерлін думав: «Я хочу велику країну у єдиній руці!»
Й тому він магією зводив майбутніх королівських батьків. Прибирав зайвих людей. Посилав вчасно потрібних. Готував меч у скалі. Підбирав лицарів, соратників, помічників. Приводив Артура на трон. І лише коли маг вмив руки і покинув Артурів двір – у короля все пішло по е-еее-е дуже погано, угу. Сестра. Срачі за столом. І Мордред. Як символ магії, яку кинули, яку до купи, на жаль, не звели...
Дамблдор, який чимсь дуже схожий на свого попередника, був розумніший, бо навіть коли він пішов, його форми залишились жити. Він продумав і сформував майже все.
Кожен предмет, який він віддав або подарував, кожне слово, яке він кинув начебто випадково – у формі – зіграли у свій час свою роль.
Магія спрацювала на усі 100 відсотків і він отримав те, що хотів – вічну славу Славетного Мага, якого ніхто так і не переміг.
Він загинув, але отримав статус людини яка продумала і передбачила все і звела – хай і чужими руками – в могилу єдиного справжнього конкурента.
Себто. Це означає, що якщо у людини немає Великої Цілі, а є купа малих поточних цілей, або ж її Ціль – просто набратися досвіду, натренувати свою руку, свою волю і свою Силу Впливу – то тоді вона може робити будь-що будь-коли, проводити будь-які ритуали, кожного разу ставлячи перед собою нові задачі, намічаючи нову ціль.
Але якщо Велика Ціль є – і хай особисто для людини вона Велика, а для інших просто фігня якась – тоді вже людині намагатися краще не тільки правильно сформулювати її, а й сформувати також.
Бо багато магів спотикаються саме на цьому, угу. І багато магії йде саме туди, куди попрямував і Артур, саме тому, що маги намагаються проштовхнути величезне щось одним поштовхом в ціль.
Привороти криво встають, або ж отримавши жадану роботу втрачають все інше в житті – іноді – саме тому, що маг формування не докрутив.
Бо мало намагічити: «Вася закоханий в Галю». Треба сформувати все чином таким, щоб Вася при цьому поруч з Галею тою не почувався нещасним.
Для цього йому треба магією сформувати, ну, скажімо, підтримку від друзів. Зробити так, щоб його товариші Ігор, Степан і Петро Галину ту прийняли, не дивувались тому, що їх корєш Василь раптом влюбився у конопату й руду, зовсім не схожу на тих, кого раніше любив.
Також бажано магічно підготувати родини. І чоловіка і жінки. Щоб вони бачили в парі хороше і поганого не говорили. Щоб ніхто з них не зрозумів, що в почутті, яке спалахнуло у Васі до Галі раптово, щось не так й щось не те. Бо купа таких пар ламається саме тоді, коли мама Васі біжить до якоїсь ворожки з питанням: «Що це за корова із золотим синочком моїм?» і отримує відповідь: «Та там же стоїть приворіт...»
А ще у Васі бажано зберегти особисте життя. Роботу. Риболовлю. Філателію якусь. Ну, в цілому, все те, що не заважатиме йому ту Галю любить.
Це і багато іншого і є формування для Цілі. Бо коли одним ударом ставлять на несформований фундамент формулу: «Галя – для Васі – єдине світло в житті!» - кінчають зазвичай формулою: «Алкоголь – це Василь. Василь Іванович, познайомтеся, це ваш майбутній запійний алкоголізм.»
І мені – саме тому, що приворотів я сама не роблю, зате багато спостерігаю за тим, як їх ставлять і як вони через дупу стають – очевидно – чому. Чому треба формувати. І чому найпростіший шлях з несформованого привороту йде через випивку, сі.
Що ж до магії на роботу, яка вбиває все особисте життя, то тут ще простіше.
Дуже часто маги вважають, що робота – на надто Велика Ціль, щоб ради неї напружуватися і формувати.
Ну, істинно ж, просто робота – не вагітність, не заміжжя, не якийсь Камелот. Ну, влаштується Свєта працювати на фабрику з виробництва свічок. Що взагалі від того зміниться у звичному її житті?
Нічого. Окрім маршрутів, якими вона їздитиме на роботу й додому. Кола знайомств. Кафе, у якому вона тепер замовлятиме собі обід. Зручних для неї крамниць. Можливо нового лікаря для профоглядів. Нових подружок. Нових поруч чоловіків. Нових нечистих пліток. Всього нового того, що здатне на раз два три запустити під три чорти звичне Світланине життя. І побут, і навіть шлюб. Якщо Свєті не повезе.
І саме тому – формування.
Й будь-який ритуал підлаштовується під основний.
Можливо, так Магія виходить менш швидкою і феєричною, ніж: «Сьогодні приворот, завтра Вася з букетом троянд у Галининих ніг!»
Але, коли воно сходиться і лягає на життя таким чином, ніби завжди там було і це ніяка не магія – формування варте того.
