Erroeemat Seereem.
Apr. 19th, 2021 07:35 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoПісля того, як дехто об’явив себе «Імператором Марсу» на Ліб знову здійнялася, немов вітер з пилюкою, дискусія про Ірроім.
Ірроім – це така штука, назву якої зазвичай перекладають як Ролі, хоча скоріше б варто було би перекладати як Звичні Місця, але хай вже буде Ролі, угу.
Так от. Ролей в Ірроім всього три – Батька, Брата та Сина. І вони не мають жодного стосунку до якихось там архетипів, чи до уявлень наших сучасних про те, хто яким має бути.
Це не наука, не психологія, це просто магічна хрінь. Вона про те звідки Сила береться й звідки черпати Силу ту, і вся вона побудована на одній єдиній притчі. На притчі про Блудного Сина.
Є версія, що Сила у Ірроім зародилась тоді, коли люди одне одному почали розповідати ту притчу (а притча, звісно, набагато старша за те Євангеліє, у яке вона потрапила – як приклад Божественної любові та терпіння – колись).
Мовляв, люди історію цю переповідали постійно і кожного разу, коли якийсь новий слухач її чув, він асоціював себе з кимсь одним з трьох персонажів у ній. З тим, якого – через свій власний досвід – найкраще розумів, з тим, кому співчував. І з цього співчуття сформувалася Сила.
Але мені здається, що це лише легенда. Що Сила була і раніше, і розділялася на три, але коли притча з’явилась – саме її образи допомогли пояснити – в чому різниця кожного з трьох струменів Ірроім. Тож їх і назвали на честь тих, про кого була та притча. Для зручності, скажімо так.
Батько – це струмінь, що напитує того, хто завжди прийме й пробачить, зробить все, щоб допомогти; того, хто радіє, коли ти приходиш до нього, навіть якщо ти приходиш тільки тому, що проєпав увесь спадок свій й тобі потрібна тепер допомога.
Брат – це струмінь, що підтримує того, для кого любов – це вірність та виконання обов’язків, для тих, хто порахує свій і твій внесок в бюджет, поставить умови за якими готовий вважати тебе частиною своєї родини, а якщо не приймеш умови – не вважатиме тебе рівнею, не вважатиме тебе своїм.
Син – це струмінь для того, хто вважає себе здатним на самостійність, незалежним і... Ну, думаю, всі зрозуміли...
Тобто, так, Магічних Ролей лише три. І вони зазвичай накладаються на професії, які ми вибираємо. Вони, власне, лиш для того Силою й є, щоб підтримувати нас на шляху, коли ми вирішуємо як і ким працюватимемо.
Бо Ірроім – це одна із тих Сил, яких безліч у Всесвіті, і які працюють на тих, хто працює. Тобто на тих, хто творець, на тих, хто змінює Світ.
Й щоб вона працювала на тебе, треба лиш вибрати ту, яка тобі потрібна і у Роль увійти. Зайняти Звичне Місце. А потім вжитися у вибраний Ірроім.
Саме вжитися, бо багато хто плутає Рер Ірроім та Керім Ірроім. Тобто, для багатьох немає різниці між «грати роль» і «у роль увійти». І вони намагаються, граючи, черпати з Сили, а зась. Бо різниця насправді є. І вона дуже велика. Вона настільки велика, що це різні речі абсолютно і взагалі.
Грати роль може будь-який дурень. Навколо таких кожен третій через один. Пизди про любов до дітей, даруй дітям іграшки, раз на місяць води у кіно – і ось ти вже граєш роль, у яку деякі вірять.
А от вибрати тих, про кого ти піклуватимешся віднині і назавжди, хай це будуть діти дружини, чи престарілі сусіди, чи футбольна команда, чи персонал заводу твого, чи цілої країни нарід, й так увійти у цю Роль, щоб зжитися з нею і вважати себе відповідальним за тих, кого ти не народжував, для яких ти не біологічний батько і навіть не хрещений - дано далеко не всім.
Але тим, кому дано, явно відкривається щось, бо вони випромінюють Силу, яка переповнює їх.
І ця Сила веде до них і за ними людей. Це те, що іноді приймають за божий дар, а іноді вважають харизмою. Та, як би там не було – якщо ви знаєте кількох бізнесменів, які успіху досягли, ви можете сходу вгадати, який з них увійшов в Ірроім. Так само з танцюристами, політиками, або Папами Римськими. Ті, за ким Сила, не просто запам’ятовуються, вони залишають ні з чим не порівнюване враження по собі.
Але. Є упередження, що бути Батьком краще тоді, коли збираєшся у священники, у вчителі, або хоча б в лікарі, тобто, у ті професії, де важливе прийняття кожного й всіх, хто до тебе прийшов. А якщо націлився у бізнесмени, в політики, чи військові, наприклад – то краще вживатись у Брата, бо там вірність, чесність і правила зазвичай головні. Ну, а в Сини треба йти, якщо збираєшся, скажімо, у письменники, рок-музиканти, або маги, иги – бо там дуже важливо відчувати, що навіть якщо ти проєпеш весь свій дар, Боженька відвалить тобі ще стільки ж дару, з чистої любові до твоєї творчості, сі.
Упередження є. І саме через це упередження я не дуже люблю цю систему. Вона мені здається занадто тісною й нудною. Бо мені би хотілось від Сили не струмінь, звичайно, а всю Силу.
І саме тому мені цікаві люди, які ламають її. Які йдуть проти системи. Які вживаються у Роль Батька, наприклад, а потім йдуть у бізнес й політику. Або такі, які з Ролі Сина починають проповідувати, відкривають людям очі на щось, стають поводирями в Любов.
Бо одна справа грати когось з персонажів притчі, як роль у провінційному театрі. А інша – у роль увійти, зжитися з нею, брати силу від Сили, і при цьому бути не тим, кого Сила розраховує в тобі бачити, а тим, ким хочеш ти.
Ірроім – це така штука, назву якої зазвичай перекладають як Ролі, хоча скоріше б варто було би перекладати як Звичні Місця, але хай вже буде Ролі, угу.
Так от. Ролей в Ірроім всього три – Батька, Брата та Сина. І вони не мають жодного стосунку до якихось там архетипів, чи до уявлень наших сучасних про те, хто яким має бути.
Це не наука, не психологія, це просто магічна хрінь. Вона про те звідки Сила береться й звідки черпати Силу ту, і вся вона побудована на одній єдиній притчі. На притчі про Блудного Сина.
Є версія, що Сила у Ірроім зародилась тоді, коли люди одне одному почали розповідати ту притчу (а притча, звісно, набагато старша за те Євангеліє, у яке вона потрапила – як приклад Божественної любові та терпіння – колись).
Мовляв, люди історію цю переповідали постійно і кожного разу, коли якийсь новий слухач її чув, він асоціював себе з кимсь одним з трьох персонажів у ній. З тим, якого – через свій власний досвід – найкраще розумів, з тим, кому співчував. І з цього співчуття сформувалася Сила.
Але мені здається, що це лише легенда. Що Сила була і раніше, і розділялася на три, але коли притча з’явилась – саме її образи допомогли пояснити – в чому різниця кожного з трьох струменів Ірроім. Тож їх і назвали на честь тих, про кого була та притча. Для зручності, скажімо так.
Батько – це струмінь, що напитує того, хто завжди прийме й пробачить, зробить все, щоб допомогти; того, хто радіє, коли ти приходиш до нього, навіть якщо ти приходиш тільки тому, що проєпав увесь спадок свій й тобі потрібна тепер допомога.
Брат – це струмінь, що підтримує того, для кого любов – це вірність та виконання обов’язків, для тих, хто порахує свій і твій внесок в бюджет, поставить умови за якими готовий вважати тебе частиною своєї родини, а якщо не приймеш умови – не вважатиме тебе рівнею, не вважатиме тебе своїм.
Син – це струмінь для того, хто вважає себе здатним на самостійність, незалежним і... Ну, думаю, всі зрозуміли...
Тобто, так, Магічних Ролей лише три. І вони зазвичай накладаються на професії, які ми вибираємо. Вони, власне, лиш для того Силою й є, щоб підтримувати нас на шляху, коли ми вирішуємо як і ким працюватимемо.
Бо Ірроім – це одна із тих Сил, яких безліч у Всесвіті, і які працюють на тих, хто працює. Тобто на тих, хто творець, на тих, хто змінює Світ.
Й щоб вона працювала на тебе, треба лиш вибрати ту, яка тобі потрібна і у Роль увійти. Зайняти Звичне Місце. А потім вжитися у вибраний Ірроім.
Саме вжитися, бо багато хто плутає Рер Ірроім та Керім Ірроім. Тобто, для багатьох немає різниці між «грати роль» і «у роль увійти». І вони намагаються, граючи, черпати з Сили, а зась. Бо різниця насправді є. І вона дуже велика. Вона настільки велика, що це різні речі абсолютно і взагалі.
Грати роль може будь-який дурень. Навколо таких кожен третій через один. Пизди про любов до дітей, даруй дітям іграшки, раз на місяць води у кіно – і ось ти вже граєш роль, у яку деякі вірять.
А от вибрати тих, про кого ти піклуватимешся віднині і назавжди, хай це будуть діти дружини, чи престарілі сусіди, чи футбольна команда, чи персонал заводу твого, чи цілої країни нарід, й так увійти у цю Роль, щоб зжитися з нею і вважати себе відповідальним за тих, кого ти не народжував, для яких ти не біологічний батько і навіть не хрещений - дано далеко не всім.
Але тим, кому дано, явно відкривається щось, бо вони випромінюють Силу, яка переповнює їх.
І ця Сила веде до них і за ними людей. Це те, що іноді приймають за божий дар, а іноді вважають харизмою. Та, як би там не було – якщо ви знаєте кількох бізнесменів, які успіху досягли, ви можете сходу вгадати, який з них увійшов в Ірроім. Так само з танцюристами, політиками, або Папами Римськими. Ті, за ким Сила, не просто запам’ятовуються, вони залишають ні з чим не порівнюване враження по собі.
Але. Є упередження, що бути Батьком краще тоді, коли збираєшся у священники, у вчителі, або хоча б в лікарі, тобто, у ті професії, де важливе прийняття кожного й всіх, хто до тебе прийшов. А якщо націлився у бізнесмени, в політики, чи військові, наприклад – то краще вживатись у Брата, бо там вірність, чесність і правила зазвичай головні. Ну, а в Сини треба йти, якщо збираєшся, скажімо, у письменники, рок-музиканти, або маги, иги – бо там дуже важливо відчувати, що навіть якщо ти проєпеш весь свій дар, Боженька відвалить тобі ще стільки ж дару, з чистої любові до твоєї творчості, сі.
Упередження є. І саме через це упередження я не дуже люблю цю систему. Вона мені здається занадто тісною й нудною. Бо мені би хотілось від Сили не струмінь, звичайно, а всю Силу.
І саме тому мені цікаві люди, які ламають її. Які йдуть проти системи. Які вживаються у Роль Батька, наприклад, а потім йдуть у бізнес й політику. Або такі, які з Ролі Сина починають проповідувати, відкривають людям очі на щось, стають поводирями в Любов.
Бо одна справа грати когось з персонажів притчі, як роль у провінційному театрі. А інша – у роль увійти, зжитися з нею, брати силу від Сили, і при цьому бути не тим, кого Сила розраховує в тобі бачити, а тим, ким хочеш ти.
