T.T.R. + A.L. + N.F. 17
Feb. 17th, 2020 07:18 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargo13.
«І що тут за ніжності?» - Питає, підходячи, Рон. «Не хочеш також обійнятися?» - Питанням на питання відповідає Мелфой і мій брат відскакує подалі, бурмочучи, що в родині повинні залишитися нормальними хоч деякі люди.
До нас підходить і Герміона. Ми розповідаємо про наш план. Радимось і вирішуємо, що найкращим варіантом буде виманити Делфі й затримати.
Під час бурхливого обговорення прокидаються діти. Албус пропонує зробити багатозільну настійку, але ми розуміємо, що в нас немає ні часу, ні всіх складників, тож зупиняємося на пропозиції Гаррі спробувати трансфігурацію.
Починається суперечка про те, хто повинен виступати приманкою. Рон вискакує уперед і каже, що перетворитись на Темного Лорда має саме він, на будь кого з нас це перетворення може вплинути гірше, ніж на нього, тому, що ми всі занадто вразливі.
Я дивлюся на Мелфоя і розумію, що у нього аж в роті свербить, так хочеться сказати моєму братові, що будь хто виглядав би занадто вразливим на тлі такої колоди, як Рональд.
Та, коли Драко відкриває рота, він каже лише: «Ну, власне… Я теж можу зголоситися. Мені здається, що перетворення на Волдеморта вимагає акуратності. Без образ, Роне. І знання темної магії.»
Скорпій пропонує кинути жереб. Його батько говорить, що хто хто, а Скорпій в цьому точно участі не бере. Я кажу те саме Албусу, варто йому лиш глянути на мене запитливо.
В решті решт Гаррі промовляє, що в будь якому разі Волдеморта гратиме він і після короткої дискусії, Гаррі з нашою допомогою трансфігурує у Волдеморта.
Він заманює Дельфі у церкву, де ми, хоч і не без проблем, нападаємо на неї, б’ємося з нею, обезсилюємо і зв’язуємо її заклинанням.
«Вбийте мене!» - Просить дівчина. Потім, коли розуміє, що ми не станемо робити цього, благає позбавити розуму й пам’яті. Зробити так, щоб вона забула, хто вона така.
«Ні.» - Відрізує Рон. – «Ми повернемо тебе у наш час.» «І ти опинишся в Азкабані, бо ти вбила людину і маєш відповідати за це.» - Каже їй Герміона. «Так.» - Говорить Мелфой. – «Відправишся в Азкабан. Де і зогниєш, курка тупа!»
14.
«Фу, Мелфой!» - Кривиться мій брат. – «Де манери?» «Які манери?» - Драко вибухає. – «Вона моя кузина! Ще скажи, що я не маю права називати двоюрідну сестру тупою куркою. Якщо вона дійсно курка і дійсно тупа. І використовувала круциатус на моєму синові. На моєму. Синові.»
Він нахиляється до обличчя Дельфі: «Якби тут не було б їх, я б тебе не просто убив. Я б тебе випатрав, курка. Ти не знала про закон материнської крові? Ти не знала, що не можна чіпати дітей сестер своєї матері і дітей тих дітей? Ти напала на мого сина. Ти така сама як Белатриса. І ти, як і вона, заслужила все, що з тобою станеться, так!»
Він розгинається, обводить нас поглядом. Гаррі щось намагається сказати йому, але Мелфой кидає: «Ой, тільки не треба зараз з маґляцким бла бла про мораль. Це магічні закони. І якщо вона така вірна волдемортовій ідеї про чистоту магічної крові, то й магічні правила вона мала знати й виконувати.»
Гаррі качає головою: «Скільки живу з... З тобою. Стільки ти мене і дивуєш…» Хоче сказати ще щось. Аж тут ми чуємо зміїне сичання, яке стає все ближчим, ближчим і голоснішим.
15.
Сичання наповнює все повітря навколо нас. І це сичання стає смертоносним. Таким, якого ніхто ще з нас не чув ніколи раніше.
Скорпій питає: «Що це?» Гаррі каже: «Ні. Ні. Ні. Не тепер.» Я чую переляканий голос Аблуса: «Що?» «Волдеморт.» - Каже Рон.
«Батьку!» - Викрикує Дельфі. – «Батьку! Батьку!» Її голос розрізує сичання навпіл.
Але Драко встигає за мить до того, як Волдеморт це почує, викрикнути: «Сіленціо!!» Й потім: «Вінґардіум Левіоза!»
Дельфі стає німа і невидима, піднявшись високо під церковну стелю. І не може вже нічим допомогти своєму батькові. Волдеморт проходить повз нас.
Я бачу, як на одному з рукавів дракової сорочки проступає темна пляма. Скорпій теж бачить це і безстрашно підходить до Драко, щоб взяти його за руку й підтримати.
16.
Ми стоїмо і дивимося на вікна будинку Джеймса і Лілі Поттерів. Нам залишається спостерігати за тим, як стається найстрашніша подія у нашому минулому.
«Волдеморт зараз уб’є моїх маму і тата, і я нічим не можу його зупинити.» - Говорить Гаррі. Драко каже: «Неправда.»
«Тату, зараз не час…» - Промовляє Скорпій, обхоплюючи скривавлену руку батька і притискаючись до його плеча.
Албус каже: «Ти можеш це зробити. Можеш його зупинити. Але ти цього не зробиш.»
Драко у відповідь на це випльовує з себе: «Героїчний вчинок. Угу.» Я беру чоловіка за руку: «Тобі не треба цього бачити, Гаррі. Вертаймося додому.» Та він відповідає: «Я ж дозволяю, щоб це сталося. Я мушу це бачити.»
17.
Здалека доноситься: «Авада Кедавра!» Гаррі здригається, розуміючи, що тільки що вмер його батько.
Албус підходить до нас, бере свого батька за іншу долоню і міцно стискає. Це те, що зараз Гаррі дуже потрібно. І я хочу, щоб він помітив сина, відчув його пальці. Так. Це стається. Все, що має статися, рано чи пізно стається таки.
13.
«И что тут за нежности?» - Спрашивает Рон, подходя. «Не хочешь также обняться?» - Вопросом на вопрос отвечает Малфой, и мой брат отскакивает подальше, бормоча, что в семье должны остаться нормальными хотя бы некоторые люди.
К нам подходит и Гермиона. Мы рассказываем о нашем плане. Советуемся и решаем, что лучшим вариантом будет выманить её и задержать.
Во время бурного обсуждения просыпаются дети. Альбус предлагает сделать многозельную настойку, но мы понимаем, что у нас нет ни времени, ни всех ингредиентов, поэтому останавливаемся на предложения Гарри попробовать трансфигурацию.
Начинается спор о том, кто должен выступать приманкой. Рон выскакивает вперёд и говорит, что превратиться в Тёмного Лорда должен именно он, ибо на любого из нас это преображение может повлиять хуже, чем на него, потому что мы все слишком уязвимы.
Я смотрю на Малфоя и понимаю, что у него во рту прямо чешется, так хочется сказать моему брату, что кто угодно выглядел бы слишком уязвимым на фоне такой колоды, как Рональд.
Но, когда Драко открывает рот, он говорит только: «Ну, собственно... Я тоже могу вызваться. Мне кажется, что трансформация в Волдеморта требует аккуратности. Без обид, Рон. И знания тёмной магии.»
Скорпиус предлагает бросить жребий. Его отец говорит, что кто кто, а Скорпиус в этом точно не участвует. Я говорю то же самое Альбусу, стоит ему лишь взглянуть на меня вопросительно.
В конце концов, Гарри сообщает, что в любом случае Волдеморта играть будет он и после короткой дискуссии, Гарри с нашей помощью трансфигурует в Тёмного Лорда.
Он заманивает Дельфи в церковь, где мы, хоть и не без проблем, нападаем на неё, сражаемся с ней, обессиливаем и связываем её заклинанием.
«Убейте меня!» - Просит девушка. Затем, когда понимает, что мы не станем этого делать, умоляет забрать у неё разум и память. Сделать так, чтобы она забыла, кто она такая.
«Нет.» - Отрезает Рон. - «Мы вернём тебя в наше время.» «И ты окажешься в Азкабане, ты убила человека и должна отвечать за это.» - Говорит ей Гермиона. «Да.» - Дополняет Малфой. - «Отправишься в Азкабан. Где и сгниёшь, тупая курица.»
14.
«Фу, Малфой!» - Кривится мой брат. - «Где манеры?» «Какие манеры?» - Драко взрывается. - «Она моя кузина! Ещё скажи, что я не имею права называть двоюродную сестру тупой курицей. Если она действительно курица и действительно тупая. И использовала круциатус на моём сыне. На моём. Сыне.»
Он наклоняется к лицу Дельфи: «Если бы здесь не было бы их, я бы тебя не просто убил. Я бы тебя выпотрошил, курица. Ты не знала о законе материнской крови? Ты не знала, что нельзя трогать детей сестёр своей матери и детей тех детей? Ты напала на моего сына. Ты такая же, как Беллатриса. И ты, как и она, заслужила всё, что с тобой произойдет, да!»
Он разгибается, обводит нас взглядом. Гарри что-то пытается сказать ему, но Малфой бросает: «Ой, только не надо сейчас с маггляцким бла бла о морали. Это магические законы. И если она такая верная идее Волдеморта о чистоте магической крови, то и магические правила она должна была знать и выполнять.»
Гарри качает головой: «Сколько живу с... С тобой. Столько ты меня и удивляешь...» Хочет сказать ещё что-то. Но тут мы слышим змеиное шипение, которое становится всё ближе, ближе и громче.
15.
Шипение наполняет весь воздух вокруг нас. И это шипение становится смертоносным. Таким, какого никто из нас не слышал никогда раньше.
Скорпиус спрашивает: «Что это?» Гарри говорит: «Нет. Нет. Нет. Не сейчас.» Я слышу испуганный голос Аблуса: «Что?» «Волдеморт.» - Говорит Рон.
«Отец!» - Выкрикивает Дельфи. - «Отец! Отец!» Её голос разрезает шипение пополам.
Но Драко успевает за мгновение до того, как Волдеморт это услышит, выкрикнуть: «Силенцио!!» И потом: «Вингардиум Левиоза!»
Дельфи становится немой и невидимой, поднявшись высоко под церковные своды. И не может уже ничем помочь своему отцу. Волдеморт проходит мимо.
Я вижу, как на одном из рукавов драковой рубашки проступает тёмное пятно. Скорпиус тоже видит это и бесстрашно подходит к Драко, чтобы взять его за руку и поддержать.
16.
Мы стоим и смотрим на окна дома Джеймса и Лили Поттеров. Нам остаётся лишь наблюдать за тем, как происходит самое страшное событие в нашем прошлом.
«Волдеморт сейчас убьет моих маму и папу, и я ничем не могу его остановить.» - Говорит Гарри. Драко произносит: «Неправда.»
«Папа, сейчас не время...» - Скорпиус обхватывает окровавленную руку отца и прижимается к его плечу.
Альбус говорит: «Ты можешь это сделать. Можешь его остановить. Но ты этого не сделаешь.»
Драко в ответ на это выплёвывает из себя: «Героический поступок. Угу.» Я беру мужа за руку: «Тебе не надо этого видеть, Гарри. Вернёмся домой.» И он отвечает: «Я же позволяю, чтобы это произошло. Я должен это видеть.»
17.
Издалека доносится: «Авада Кедавра!» Гарри вздрагивает, понимая, что только что умер его отец.
Альбус подходит к нам, берет своего отца за вторую ладонь и крепко сжимает. Это то, что сейчас Гарри очень нужно. И я хочу, чтобы он заметил сына, почувствовал его пальцы. Да. Это происходит. Всё, что должно произойти, рано или поздно происходит-таки.
«І що тут за ніжності?» - Питає, підходячи, Рон. «Не хочеш також обійнятися?» - Питанням на питання відповідає Мелфой і мій брат відскакує подалі, бурмочучи, що в родині повинні залишитися нормальними хоч деякі люди.
До нас підходить і Герміона. Ми розповідаємо про наш план. Радимось і вирішуємо, що найкращим варіантом буде виманити Делфі й затримати.
Під час бурхливого обговорення прокидаються діти. Албус пропонує зробити багатозільну настійку, але ми розуміємо, що в нас немає ні часу, ні всіх складників, тож зупиняємося на пропозиції Гаррі спробувати трансфігурацію.
Починається суперечка про те, хто повинен виступати приманкою. Рон вискакує уперед і каже, що перетворитись на Темного Лорда має саме він, на будь кого з нас це перетворення може вплинути гірше, ніж на нього, тому, що ми всі занадто вразливі.
Я дивлюся на Мелфоя і розумію, що у нього аж в роті свербить, так хочеться сказати моєму братові, що будь хто виглядав би занадто вразливим на тлі такої колоди, як Рональд.
Та, коли Драко відкриває рота, він каже лише: «Ну, власне… Я теж можу зголоситися. Мені здається, що перетворення на Волдеморта вимагає акуратності. Без образ, Роне. І знання темної магії.»
Скорпій пропонує кинути жереб. Його батько говорить, що хто хто, а Скорпій в цьому точно участі не бере. Я кажу те саме Албусу, варто йому лиш глянути на мене запитливо.
В решті решт Гаррі промовляє, що в будь якому разі Волдеморта гратиме він і після короткої дискусії, Гаррі з нашою допомогою трансфігурує у Волдеморта.
Він заманює Дельфі у церкву, де ми, хоч і не без проблем, нападаємо на неї, б’ємося з нею, обезсилюємо і зв’язуємо її заклинанням.
«Вбийте мене!» - Просить дівчина. Потім, коли розуміє, що ми не станемо робити цього, благає позбавити розуму й пам’яті. Зробити так, щоб вона забула, хто вона така.
«Ні.» - Відрізує Рон. – «Ми повернемо тебе у наш час.» «І ти опинишся в Азкабані, бо ти вбила людину і маєш відповідати за це.» - Каже їй Герміона. «Так.» - Говорить Мелфой. – «Відправишся в Азкабан. Де і зогниєш, курка тупа!»
14.
«Фу, Мелфой!» - Кривиться мій брат. – «Де манери?» «Які манери?» - Драко вибухає. – «Вона моя кузина! Ще скажи, що я не маю права називати двоюрідну сестру тупою куркою. Якщо вона дійсно курка і дійсно тупа. І використовувала круциатус на моєму синові. На моєму. Синові.»
Він нахиляється до обличчя Дельфі: «Якби тут не було б їх, я б тебе не просто убив. Я б тебе випатрав, курка. Ти не знала про закон материнської крові? Ти не знала, що не можна чіпати дітей сестер своєї матері і дітей тих дітей? Ти напала на мого сина. Ти така сама як Белатриса. І ти, як і вона, заслужила все, що з тобою станеться, так!»
Він розгинається, обводить нас поглядом. Гаррі щось намагається сказати йому, але Мелфой кидає: «Ой, тільки не треба зараз з маґляцким бла бла про мораль. Це магічні закони. І якщо вона така вірна волдемортовій ідеї про чистоту магічної крові, то й магічні правила вона мала знати й виконувати.»
Гаррі качає головою: «Скільки живу з... З тобою. Стільки ти мене і дивуєш…» Хоче сказати ще щось. Аж тут ми чуємо зміїне сичання, яке стає все ближчим, ближчим і голоснішим.
15.
Сичання наповнює все повітря навколо нас. І це сичання стає смертоносним. Таким, якого ніхто ще з нас не чув ніколи раніше.
Скорпій питає: «Що це?» Гаррі каже: «Ні. Ні. Ні. Не тепер.» Я чую переляканий голос Аблуса: «Що?» «Волдеморт.» - Каже Рон.
«Батьку!» - Викрикує Дельфі. – «Батьку! Батьку!» Її голос розрізує сичання навпіл.
Але Драко встигає за мить до того, як Волдеморт це почує, викрикнути: «Сіленціо!!» Й потім: «Вінґардіум Левіоза!»
Дельфі стає німа і невидима, піднявшись високо під церковну стелю. І не може вже нічим допомогти своєму батькові. Волдеморт проходить повз нас.
Я бачу, як на одному з рукавів дракової сорочки проступає темна пляма. Скорпій теж бачить це і безстрашно підходить до Драко, щоб взяти його за руку й підтримати.
16.
Ми стоїмо і дивимося на вікна будинку Джеймса і Лілі Поттерів. Нам залишається спостерігати за тим, як стається найстрашніша подія у нашому минулому.
«Волдеморт зараз уб’є моїх маму і тата, і я нічим не можу його зупинити.» - Говорить Гаррі. Драко каже: «Неправда.»
«Тату, зараз не час…» - Промовляє Скорпій, обхоплюючи скривавлену руку батька і притискаючись до його плеча.
Албус каже: «Ти можеш це зробити. Можеш його зупинити. Але ти цього не зробиш.»
Драко у відповідь на це випльовує з себе: «Героїчний вчинок. Угу.» Я беру чоловіка за руку: «Тобі не треба цього бачити, Гаррі. Вертаймося додому.» Та він відповідає: «Я ж дозволяю, щоб це сталося. Я мушу це бачити.»
17.
Здалека доноситься: «Авада Кедавра!» Гаррі здригається, розуміючи, що тільки що вмер його батько.
Албус підходить до нас, бере свого батька за іншу долоню і міцно стискає. Це те, що зараз Гаррі дуже потрібно. І я хочу, щоб він помітив сина, відчув його пальці. Так. Це стається. Все, що має статися, рано чи пізно стається таки.
13.
«И что тут за нежности?» - Спрашивает Рон, подходя. «Не хочешь также обняться?» - Вопросом на вопрос отвечает Малфой, и мой брат отскакивает подальше, бормоча, что в семье должны остаться нормальными хотя бы некоторые люди.
К нам подходит и Гермиона. Мы рассказываем о нашем плане. Советуемся и решаем, что лучшим вариантом будет выманить её и задержать.
Во время бурного обсуждения просыпаются дети. Альбус предлагает сделать многозельную настойку, но мы понимаем, что у нас нет ни времени, ни всех ингредиентов, поэтому останавливаемся на предложения Гарри попробовать трансфигурацию.
Начинается спор о том, кто должен выступать приманкой. Рон выскакивает вперёд и говорит, что превратиться в Тёмного Лорда должен именно он, ибо на любого из нас это преображение может повлиять хуже, чем на него, потому что мы все слишком уязвимы.
Я смотрю на Малфоя и понимаю, что у него во рту прямо чешется, так хочется сказать моему брату, что кто угодно выглядел бы слишком уязвимым на фоне такой колоды, как Рональд.
Но, когда Драко открывает рот, он говорит только: «Ну, собственно... Я тоже могу вызваться. Мне кажется, что трансформация в Волдеморта требует аккуратности. Без обид, Рон. И знания тёмной магии.»
Скорпиус предлагает бросить жребий. Его отец говорит, что кто кто, а Скорпиус в этом точно не участвует. Я говорю то же самое Альбусу, стоит ему лишь взглянуть на меня вопросительно.
В конце концов, Гарри сообщает, что в любом случае Волдеморта играть будет он и после короткой дискуссии, Гарри с нашей помощью трансфигурует в Тёмного Лорда.
Он заманивает Дельфи в церковь, где мы, хоть и не без проблем, нападаем на неё, сражаемся с ней, обессиливаем и связываем её заклинанием.
«Убейте меня!» - Просит девушка. Затем, когда понимает, что мы не станем этого делать, умоляет забрать у неё разум и память. Сделать так, чтобы она забыла, кто она такая.
«Нет.» - Отрезает Рон. - «Мы вернём тебя в наше время.» «И ты окажешься в Азкабане, ты убила человека и должна отвечать за это.» - Говорит ей Гермиона. «Да.» - Дополняет Малфой. - «Отправишься в Азкабан. Где и сгниёшь, тупая курица.»
14.
«Фу, Малфой!» - Кривится мой брат. - «Где манеры?» «Какие манеры?» - Драко взрывается. - «Она моя кузина! Ещё скажи, что я не имею права называть двоюродную сестру тупой курицей. Если она действительно курица и действительно тупая. И использовала круциатус на моём сыне. На моём. Сыне.»
Он наклоняется к лицу Дельфи: «Если бы здесь не было бы их, я бы тебя не просто убил. Я бы тебя выпотрошил, курица. Ты не знала о законе материнской крови? Ты не знала, что нельзя трогать детей сестёр своей матери и детей тех детей? Ты напала на моего сына. Ты такая же, как Беллатриса. И ты, как и она, заслужила всё, что с тобой произойдет, да!»
Он разгибается, обводит нас взглядом. Гарри что-то пытается сказать ему, но Малфой бросает: «Ой, только не надо сейчас с маггляцким бла бла о морали. Это магические законы. И если она такая верная идее Волдеморта о чистоте магической крови, то и магические правила она должна была знать и выполнять.»
Гарри качает головой: «Сколько живу с... С тобой. Столько ты меня и удивляешь...» Хочет сказать ещё что-то. Но тут мы слышим змеиное шипение, которое становится всё ближе, ближе и громче.
15.
Шипение наполняет весь воздух вокруг нас. И это шипение становится смертоносным. Таким, какого никто из нас не слышал никогда раньше.
Скорпиус спрашивает: «Что это?» Гарри говорит: «Нет. Нет. Нет. Не сейчас.» Я слышу испуганный голос Аблуса: «Что?» «Волдеморт.» - Говорит Рон.
«Отец!» - Выкрикивает Дельфи. - «Отец! Отец!» Её голос разрезает шипение пополам.
Но Драко успевает за мгновение до того, как Волдеморт это услышит, выкрикнуть: «Силенцио!!» И потом: «Вингардиум Левиоза!»
Дельфи становится немой и невидимой, поднявшись высоко под церковные своды. И не может уже ничем помочь своему отцу. Волдеморт проходит мимо.
Я вижу, как на одном из рукавов драковой рубашки проступает тёмное пятно. Скорпиус тоже видит это и бесстрашно подходит к Драко, чтобы взять его за руку и поддержать.
16.
Мы стоим и смотрим на окна дома Джеймса и Лили Поттеров. Нам остаётся лишь наблюдать за тем, как происходит самое страшное событие в нашем прошлом.
«Волдеморт сейчас убьет моих маму и папу, и я ничем не могу его остановить.» - Говорит Гарри. Драко произносит: «Неправда.»
«Папа, сейчас не время...» - Скорпиус обхватывает окровавленную руку отца и прижимается к его плечу.
Альбус говорит: «Ты можешь это сделать. Можешь его остановить. Но ты этого не сделаешь.»
Драко в ответ на это выплёвывает из себя: «Героический поступок. Угу.» Я беру мужа за руку: «Тебе не надо этого видеть, Гарри. Вернёмся домой.» И он отвечает: «Я же позволяю, чтобы это произошло. Я должен это видеть.»
17.
Издалека доносится: «Авада Кедавра!» Гарри вздрагивает, понимая, что только что умер его отец.
Альбус подходит к нам, берет своего отца за вторую ладонь и крепко сжимает. Это то, что сейчас Гарри очень нужно. И я хочу, чтобы он заметил сына, почувствовал его пальцы. Да. Это происходит. Всё, что должно произойти, рано или поздно происходит-таки.
