Jó Csönd-herceg...
Jul. 14th, 2018 11:26 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoВочевидь Ем трішки злякався, коли до нього в ту ніч ввалився Хранитель мій і став його зі всім завзяттям охороняти від всього, від чого міг охоронити. Бо сьогодні ми цілий день розмовляємо про охоронців. Про те — що вони, хто вони і чому вони охороняють.
І я навіть відкопала для Ем вірш одного з мертвих Корве. «Розумієш...» - Сказала я Ем. - «Він називав Хранителя свого Князем Тиші. І, здається, трішки побоювався. Майже так само, як ти.» «А ти?» «А я не боюся. Відчуваю повагу до сили, але це не страх. Це скоріше задивування від факту того, що Сімейство — при потребі своїй — може домовить будь з ким і вигідно для всіх сторін...»
Я зараз спиною відчуваю ту силу. Я сиджу і пишу це. Він — величезний і темний — стоїть за спиною у мене. І я повертаюся, дивлюся і я думаю, що вони, Князі Тиші, з місця древнього і не дуже приємного. Неприємного взагалі і для них також неприємного. Менш приємного ніж наше місце, наш шар і наш світ.
Я думаю, що в нашому світі їм краще, зручніше й більш привільно, ніж вдома. Тому вони, мабуть, і погодилися на цей взаємовигідний з моїм Срібним Сімейством контракт.
Вони захищають всіх Корве в Сімействі. Сімейство дає їм для цього і можливість, і привід ходити в наш світ і тут бути. Залишатися стільки, скільки в Сімействі буде успадковуватися така посада, що зветься Корве. Стільки, скільки Сімейство буде ще існувати.
Вони завжди поруч. Один з них, якщо я в одному приміщенні з сином. Або, якщо — як сьогодні — син мій ночує у бабусі і дідуся, по одному поруч з кожним з нас.
Вони поруч і я завжди знаю, що якщо я простягну руку, або обернуся — я відчую і побачу його. Князя Тиші. Велетенського. Чорного. Густого як дим над багаттям з осіннього опалого листя.
Вони бережуть від усього. Ну, тобто, вони намагаються. І — коли їм здається, що із Корве неприємне щось статися може осьо вже — вони просто крок один роблять і наступають на Корве. Накривають його своєю ногою. При будь якій небезпеці. Навіть якщо небезпека для Корве — від власних рук Корве, або ним самим спровокована.
Тому, можливо Ендре Аді і намагався ходити швидше, насвистувати і не тупити довго на Місяць. Щоб Князь Тиші його найдобріший не подумав нічого зайвого і не наступив поету на голову.
Holdfény alatt járom az erdőt.
Vacog a fogam s fütyörészek.
Hátam mögött jön tíz-öles
Jó Csönd-herceg
És jaj nekem, ha visszanézek.
Óh, jaj nekem, ha elnémulnék,
Vagy fölbámulnék, föl a Holdra:
Egy jajgatás, egy roppanás.
Jó Csönd-herceg
Nagyot lépne és eltiporna.
Так. Я знаю — як це. Коли твій Хранитель наступає на тебе і собою тебе огортає. Я це переживала. І не один раз.
Це, мабуть, неприємно для людини так само, як для Тиші Князів — батьківщина прадавня їх. Тому що це дійсно тиша. Абсолютна тиша. І абсолютне відчуття відторгненості від всіх живих і від всього, що є і існує у світі людей живих.
Аді казав: «A jó Csönd-herceg se rossz herceg, a legnagyobb hatalom, s én nemcsak arra gondoltam, amikor az ember éjjel, egyedül riasztgatja el magától a rettenetes, félelmetes csendet, de arra is, hogy jaj volna nekem, ha egyszer, míg élek, elhallgatnék, s engedném, hogy a Halálnál borzasztóbb csönd rám feküdjön...»
Себто, він називав Князя справді добрим Князем, вищою силою. І він мав на увазі не тільки те, що людина вночі, на самоті, відлякує від себе страхи свої свистом, чи співом, а й те, що було би дуже погано, якби він коли-небудь, доки живий ще, дозволив би собі замовкнути і дозволив би, щоб на нього навалилася Тиша, яка страшніша за Смерть...
Мабуть. Мабуть для поета це дійсно було б дуже страшно — затупити, заклякнути і замовкнути під п'ятою у тиші.
Але. Мить проходить. Князь робить ще один крок і Корве повертається в світ свій. Живий до живих. Вузлом Сімейства - в Сімейство.
Частіше за все — Корве не тільки живий, а ще і дуже вдячний за те, що опинився у тиші і лиш злегка ковзнув по мотоциклетній аварії, чи по поганій людині.
Частіше за все. Але не тоді, коли Корве шукає небезпеки для себе, чи самої Смерті шукає. Бо тоді Хранитель може боронити Корве свого лиш до тих пір, доки Корве О'Евхе свого не покличе.
О'Евхе може вбити. Має право зробити це на прохання Корве свого. І Князь Тиші в ту мить не може нічого зробити.
Знову ж таки: «Бо контракт є контракт, Ем. За контрактом він має охороняти мене і всіх членів моєї родини, які мають зі мною спільну кров, або секс, і яких я попрошу піти охороняти. За контрактом він має припинити охороняти мене, коли я його попрохаю про це.» «Так просто?» «Так просто.» «Так просто...»
І я навіть відкопала для Ем вірш одного з мертвих Корве. «Розумієш...» - Сказала я Ем. - «Він називав Хранителя свого Князем Тиші. І, здається, трішки побоювався. Майже так само, як ти.» «А ти?» «А я не боюся. Відчуваю повагу до сили, але це не страх. Це скоріше задивування від факту того, що Сімейство — при потребі своїй — може домовить будь з ким і вигідно для всіх сторін...»
Я зараз спиною відчуваю ту силу. Я сиджу і пишу це. Він — величезний і темний — стоїть за спиною у мене. І я повертаюся, дивлюся і я думаю, що вони, Князі Тиші, з місця древнього і не дуже приємного. Неприємного взагалі і для них також неприємного. Менш приємного ніж наше місце, наш шар і наш світ.
Я думаю, що в нашому світі їм краще, зручніше й більш привільно, ніж вдома. Тому вони, мабуть, і погодилися на цей взаємовигідний з моїм Срібним Сімейством контракт.
Вони захищають всіх Корве в Сімействі. Сімейство дає їм для цього і можливість, і привід ходити в наш світ і тут бути. Залишатися стільки, скільки в Сімействі буде успадковуватися така посада, що зветься Корве. Стільки, скільки Сімейство буде ще існувати.
Вони завжди поруч. Один з них, якщо я в одному приміщенні з сином. Або, якщо — як сьогодні — син мій ночує у бабусі і дідуся, по одному поруч з кожним з нас.
Вони поруч і я завжди знаю, що якщо я простягну руку, або обернуся — я відчую і побачу його. Князя Тиші. Велетенського. Чорного. Густого як дим над багаттям з осіннього опалого листя.
Вони бережуть від усього. Ну, тобто, вони намагаються. І — коли їм здається, що із Корве неприємне щось статися може осьо вже — вони просто крок один роблять і наступають на Корве. Накривають його своєю ногою. При будь якій небезпеці. Навіть якщо небезпека для Корве — від власних рук Корве, або ним самим спровокована.
Тому, можливо Ендре Аді і намагався ходити швидше, насвистувати і не тупити довго на Місяць. Щоб Князь Тиші його найдобріший не подумав нічого зайвого і не наступив поету на голову.
Vacog a fogam s fütyörészek.
Hátam mögött jön tíz-öles
Jó Csönd-herceg
És jaj nekem, ha visszanézek.
Óh, jaj nekem, ha elnémulnék,
Vagy fölbámulnék, föl a Holdra:
Egy jajgatás, egy roppanás.
Jó Csönd-herceg
Nagyot lépne és eltiporna.
Так. Я знаю — як це. Коли твій Хранитель наступає на тебе і собою тебе огортає. Я це переживала. І не один раз.
Це, мабуть, неприємно для людини так само, як для Тиші Князів — батьківщина прадавня їх. Тому що це дійсно тиша. Абсолютна тиша. І абсолютне відчуття відторгненості від всіх живих і від всього, що є і існує у світі людей живих.
Аді казав: «A jó Csönd-herceg se rossz herceg, a legnagyobb hatalom, s én nemcsak arra gondoltam, amikor az ember éjjel, egyedül riasztgatja el magától a rettenetes, félelmetes csendet, de arra is, hogy jaj volna nekem, ha egyszer, míg élek, elhallgatnék, s engedném, hogy a Halálnál borzasztóbb csönd rám feküdjön...»
Себто, він називав Князя справді добрим Князем, вищою силою. І він мав на увазі не тільки те, що людина вночі, на самоті, відлякує від себе страхи свої свистом, чи співом, а й те, що було би дуже погано, якби він коли-небудь, доки живий ще, дозволив би собі замовкнути і дозволив би, щоб на нього навалилася Тиша, яка страшніша за Смерть...
Мабуть. Мабуть для поета це дійсно було б дуже страшно — затупити, заклякнути і замовкнути під п'ятою у тиші.
Але. Мить проходить. Князь робить ще один крок і Корве повертається в світ свій. Живий до живих. Вузлом Сімейства - в Сімейство.
Частіше за все — Корве не тільки живий, а ще і дуже вдячний за те, що опинився у тиші і лиш злегка ковзнув по мотоциклетній аварії, чи по поганій людині.
Частіше за все. Але не тоді, коли Корве шукає небезпеки для себе, чи самої Смерті шукає. Бо тоді Хранитель може боронити Корве свого лиш до тих пір, доки Корве О'Евхе свого не покличе.
О'Евхе може вбити. Має право зробити це на прохання Корве свого. І Князь Тиші в ту мить не може нічого зробити.
Знову ж таки: «Бо контракт є контракт, Ем. За контрактом він має охороняти мене і всіх членів моєї родини, які мають зі мною спільну кров, або секс, і яких я попрошу піти охороняти. За контрактом він має припинити охороняти мене, коли я його попрохаю про це.» «Так просто?» «Так просто.» «Так просто...»
