Про Сутностей Зневіри.

Цей пост – о-оо-о, так, знову, знову – не просто пост, а шматок листа, відправленого в Марафон. Шматок частини листа із теорією.

І я його викладаю сюди тільки тому, що коли я писала його й дописувала вже четверту сторінку, Змій сказав: «Навіщо ти пишеш аж стільки? Тебе ж однаково поб'ють зразу після фрази про те, що Василь душу не продає, бо продаж душі – це дитячі казки.» А я спитала: «Та за шо ж мене бити?» А Змій відповів: «А, знаєш, як воно бісить, коли ламають звичну картину? Це навіть гірше, ніж коли хтось з розбігу на пляжі стрибає на твій замок з піску.»

Ми тоді посміялись. Але. Я подумала, що, можливо, це варто озвучити не тільки для марафонців, а й на загал теж. Просто для того, щоб було зрозуміло – як наша магічна традиція (прости, прости мене, Змій) бачить місце Сил якихось у Світі й як вона описує взаємодію із тим, що вважається Злом.



Тож. В нашій традиції – Зневіра – це Сила. Причому Сила ця – Початкова. Тобто, така, яку Боженька створив при Створенні Світу. Тобто, така, яка була тут, у Всесвіті, ще до того, як Бог почав ліпити людей. ( . . . )