Aχιλλευς + Αινείας

Позавчоріш Змій ходив – за моїм проханням – в Марнат подивитися про Ахілла, й приніс ще про Енея різного купу всього. Я спитала: «Навіщо?» Змій сказав: «Ну, він Елемент на захисті переселенців. І ее-е також трішки українець…»

Підозрюю, йому хтось Котляревського книжку презентував. Для практики читання українською мовою. Підозрюю, тижні за три Змій мені це цитуватиме – як з комедій Шекспіра чи з Байронівського «Мазепи» – шматки розміром з квідичне поле. Звідсіль і до міста у якому Ферро живе.



Але. Приніс і приніс. Й я спочатку хотіла Енея у Марафон. Але поки що я над цим лише думаю. Схиляюся до того, що наважитися треба таки. Бо наважилися же ж ми на Ахілла. А Еней – це як пара йому. ( . . . )