N.F. + Т.T.R. + A.L. + All Others й Усі №8

Часоворот

Герміона заступає Гаррі дорогу. Її обличчя рішуче і майже зле, коли вона говорить:
– Ти не ведеш це розслідування. І ти не маєш права його допитувати. І взагалі ніхто не має права його допитувати, бо він вже визнав себе винним, погодився на штраф і ми маємо звільнити його з-під варти сьогодні. Прямо зараз.

– Я не буду його допитувати. – Гаррі бреше подрузі у лице: – Я просто поговорю з ним. Як з приятелем.
– Він тобі не приятель. – Ґрейнджер супиться, як завжди, коли знає, що Гаррі чи Рон будуть обходити правила, а вона не зможе їх зупинити.
– Ну. – Гаррі намагається зробити не дуже нахабне лице. – Ми вчилися на одному курсі, ходили разом на Травологію. Нам є що згадати. Обом.

Герміона зітхає, визнаючи поразку. Говорить:
– Гаррі, його адвокатка Маріетта Еджком. Ти уявляєш, що вона з нами зробить, якщо хоча б одне твоє слово буде схоже…
– Я клянуся. – Гаррі кладе руку на груди: – Я просто поговорю з ним і все.
– П’ять хвилин. – Промовляє пані Міністр, відступаючи від дверей: – І не смій накладати на двері якісь замикаючі чи заглушуючі чари. Ти мене зрозумів?

Гаррі киває і входить у кабінет, який зазвичай використовують як кімнату для допитів тих, хто не становить загрози.
Худий блідий чоловік, що сидить за столом і дивиться на свої руки, складені на столі, підіймає голову:
– Поттере.
– Нотте.
– Ти не маєш права тут бути. – Теодор підіймає брову і Гаррі думає, чи дійсно немає в Гоґвортсі якогось факультативу для слизеринців, де їх вчать одним порухом брови виказувати здивування й презирство.
– Мене тут немає. – Каже він, намагаючись посміхнутись.

– Якщо я скажу Еджком, що ти спробував мене допитати, вона живцем з тебе шкіру здере. А потім з Ґрейнджер. А потім зітре з лиця землі Міністерство. – На лиці Нотта також показується щось схоже на посмішку. ( . . . )