N.F. + Т.T.R. + A.L. 61

2021 рік 11 серпня 18:50
«Мій подарунок у гаражі?» - Запитую я, коли татко, відвівши мене від дому убік, говорить: «Ти тут постій, я його тобі принесу.»

За кілька хвилин батько повертається пручи перед собою величезний згорток темної, цупкої тканини. Помахом палички він опускає його під ноги мої на траву. Й – ще до того, як він паличкою ще один раз махне, щоб рулон розгорнувся – я розумію, що це. Я знаю вже, що мені подарують.

Але тато зволікає наказувати подарунку розкритись. Каже: «Я не знаю, чи ти це візьмеш собі, бо воно… Це старовинна річ. Колись такі зробили усім… Для всіх… Для…» «Для всіх двадцяти восьми.» - Допомагаю йому нарешті це вимовити.

«Так.» - Каже він поглянувши на мене з тим виразом здивування й ніяковості на обличчі, який останнього разу я бачила на Артурі, коли він намагався побалакати зі мною про хлопців, кохання та секс. – «Так. Такі гобелени колись замовили для усіх ее-е священних родин. Ти бачила такий в будинку у Блеків. Й, мабуть… Хоча. Я не впевнений, що Мелфої свій після війни залишили на стіні…» ( . . . )