![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
N.F. + T.T.R. + A.L. 57
Jun. 10th, 2021 08:02 am2021 рік 11 серпня 17:36
Мене рятує стук в двері. Коли вона каже це: «Я вдячна тобі за те, що ти у нас є...» - мені хочеться вмерти. На мить це бажання охоплює мене всього і знаю – чому.
Тому, що у цю мить впевнений абсолютно, що нічого більш бажаного та важливого ні від кого вже не почую, скільки би не прожив.
І от, з цими думками, готовий померти прямо зараз, видихаючи останнє повітря, чую якийсь шурхіт у коридорі.
Хтось невидимий зовсім поруч так само затамовує подих, прислухається, легенько кілька разів торкається кісточками пальців дошки благеньких дверей. А затим голос Моллі питає: «Ви тут? Ви не забули про торт?» ( . . . )
Мене рятує стук в двері. Коли вона каже це: «Я вдячна тобі за те, що ти у нас є...» - мені хочеться вмерти. На мить це бажання охоплює мене всього і знаю – чому.
Тому, що у цю мить впевнений абсолютно, що нічого більш бажаного та важливого ні від кого вже не почую, скільки би не прожив.
І от, з цими думками, готовий померти прямо зараз, видихаючи останнє повітря, чую якийсь шурхіт у коридорі.
Хтось невидимий зовсім поруч так само затамовує подих, прислухається, легенько кілька разів торкається кісточками пальців дошки благеньких дверей. А затим голос Моллі питає: «Ви тут? Ви не забули про торт?» ( . . . )
