Квітень. Kwiecień. Апрель. April. Aprile. Abril. Ahpreeleereeon.

Місяць Афродити, угу. Другий місяць весни, який начебто про красу, але краса ця виглядає як продовження войовничості Марсу. Чомусь.

Тобто, такий самий недобрий. Такий самий жорстокий й жорсткий. Збираються армії. Плуги йдуть по землі, роздираючи спину залізом їй.

В землю лягають страхи: «Зійде? Не зійде? Проросте? Не проросте? Помре зараз з кінцями, чи помре, щоб восени повернутися без кінців…»



Афродита була матусею найстрашніших і найпрекрасніших Сил. І тому їй присвячений місяць – це завжди час, щоб похоронити страхи і гармонію віднайти. ( . . . )

A.L. + T.T.R. 17

14.
Не знаю, чому, але перша думка, що прийшла мені в голову, після того, як дому дістався, була про те, що наврочив.

Пройшов у столову із нею і побачив, що на столі на мене чекає з Гоґвортсу лист.

Лист від декана мого колишнього факультету, який, не чекаючи, доки директорка проведе опитування, розслідування, розбереться у ситуації і наважиться про неї написати Поттеру і мені, повідомив про те, що наші з Поттером діти з Гоґвортського експресу десь по дорозі зійшли.

«Прекрасно.» - Промовив. Сів. Сидів кілька хвилин, роздивляючись тарілки на полиці і шматочок стіни. Потім встав і з думкою про того чорта, який смикає мене за язика кожного разу, як зарікаюсь про щось, пішов таки до Поттерів в дім.

15.
Ну, тобто, що значить – в дім. Роз’являюся. Долаю звичайну для таких переходів короткочасну нудоту легку. Підходжу до дверей і збираюсь вже стукати, аж чую їх голоси.

Не його голос. А тих двох. І дружини його. Вони таки на кухні сидять, але замість того, щоб виробляти стратегію, про яку він говорив, вони пліткують. Про мене пліткують, авжеж.

«Я вже багато разів казала Драко.» - Бреше, звичайно, Ґрейнджер, яка завжди намагалася обійти цю слизьку тему. – «Казала, що ніхто в міністерстві навіть не згадує про Скорпія. Чутки розходяться зовсім не від нас…» ( . . . )