T.T.R. + A.L. + N.F. 1
Feb. 9th, 2020 05:35 pmНу, і от. Я таки не змогла протистояти натиску і сіла писати чи то продовження попередньої історії, чи то її виворіт.
Я сіла писати про Джинні і зі слів Джинні. І думала, що буде більш складно, ніж про Гаррі від Гаррі і про Драко від Драко.
Думала так я тому, що Джинні жінка, а в жінок я потрапляю не так часто, як в чоловіків, перехоплюю менше із них і через це не завжди у мене є той досвід, який мені потрібен в історії.
Але. Пішло досить легко. На диво. За ніч я написала частину на сім сторінок. Частину, яка відповідає тому шматку п’єси «Гаррі Поттер і прокляте дитя», що вмістився на двох сторінках книжки. У Дії Другій і Сцені П’ятнадцятій.

По суті, я практично весь текст з тих двох сторінок примудрилася увіпхати у початок свого простигосподі фанфіку. Тож – для розуміння – що моє, а що авторське – я виділю якось не мої речення. Кольором або курсивом. А відтак…
Джинні Знає Все
Частина 1
1.
Раптом ми всі утрьох. Утрьох на моїй кухні. На моїй розгромленій кухні. На кухні, яку вони розгромили, розмахуючи паличками і викрикуючи різноманітні закляття. Кухні, яку вони вщент рознесли за ті кілька хвилин, поки мене не було. ( . . . )
Я сіла писати про Джинні і зі слів Джинні. І думала, що буде більш складно, ніж про Гаррі від Гаррі і про Драко від Драко.
Думала так я тому, що Джинні жінка, а в жінок я потрапляю не так часто, як в чоловіків, перехоплюю менше із них і через це не завжди у мене є той досвід, який мені потрібен в історії.
Але. Пішло досить легко. На диво. За ніч я написала частину на сім сторінок. Частину, яка відповідає тому шматку п’єси «Гаррі Поттер і прокляте дитя», що вмістився на двох сторінках книжки. У Дії Другій і Сцені П’ятнадцятій.

По суті, я практично весь текст з тих двох сторінок примудрилася увіпхати у початок свого простигосподі фанфіку. Тож – для розуміння – що моє, а що авторське – я виділю якось не мої речення. Кольором або курсивом. А відтак…
Частина 1
1.
Раптом ми всі утрьох. Утрьох на моїй кухні. На моїй розгромленій кухні. На кухні, яку вони розгромили, розмахуючи паличками і викрикуючи різноманітні закляття. Кухні, яку вони вщент рознесли за ті кілька хвилин, поки мене не було. ( . . . )