Про Фемінітиви у Магії.
Jan. 29th, 2025 09:19 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoНаписала допис в фейсбуці про Антоніну, і назвала Антоніну у тому дописі «підлітка». Й прийшов в коментарі хтось (смутно по аватарці знайомий, здається з отих, яких я ідентифікую як людей, які ходять лише під пости про Магію, щоби виключно повийо…сказати що в неї не вірять). І написав, що немає слова «підлітка» в Словнику Української Мови. Та ще з таким наїздом, що, мовляв, він підозрює, що я від природи тут руська і хочу як краще, тягнучи слова такі у словник, але тіки цим мову українську паплюжу.
Ок, мене сіпнуло вже на згадці про російськомовність, але то хай буде розмова на найближче майбутнє (бо мені ще до того треба відрефлексувати свій досвід кількаразового переходу з мову на мову і, можливо, визнати, що свої перші магічні твори – як то «Roma-amoЯ» я писала російською, бо була дурепа, себто, лише тому, що побоювалась вставляти у тексти формули з літерами «і» та «ї», повіривши магам, які прийшли в Лінгво до мене, й вважаючи літери ці якимись там не такими).
Але я на це сіпнулась, але завелася на інше. Бо тут я вже відрефлексувала усе і тепер можу визнати, що таки я була колись дурепа. А я була дурепа, тож, я можу сказати, що зараз – коли бачу десь срач про фемінітиви – намагаюсь уникати такого срачу, бо мені трохи соромно згадувати про те, що це я зараз дуже «за», а років 14 тому вже сралась з цієї теми і була дуже «проти»…
І соромно мені тому, що я вже тоді була лінгвомагинею і здатна була вже тоді розуміти, що те ж слово «підліток» має мати жіночій рід. Має мати, бо коли маг намагається написати щось типу: «У підлітка почалися місячні і вона через біль стала слабка і роздратована, треба підлітка, мабуть, записати до підліткового гінеколога, щоб та назначила підлітку якісь пігулки від болю, які б їй допомогли…» – Магія намагається дати магу сильно по голові.
І дає. Тому, що Магії (Української Мови) чомусь абсолютно пофіг на те, що там є в академічному словнику, а чого нема поки в нім (слова «педіатриня» в СУМі теж немає поки, а в новому правописі є вже, а от «адвокатку» користувачі вже в СУМ протягли, тож навіть академічний словник іноді може прогнутись).
Себто, Магії головне, щоб в Формулюваннях для Формул не було плутанини відмінків, часу та родів.
А в тій сфері Магії, де я працюю вже майже 40 років – Формулювання і Формула – це основа всього.
Бажання, сформульоване як: «Хочу лежати, нічого не робити, але щоб гроші були...» – можливо, й закінчується трьома тижнями на лікарняному ліжку, коли людина лежить, нічого не робить, а на картку їх приходять лікарняні. І типу – усе же ж так, як і хотілось, збулось.
Це погано, але це коли людина просто брякає язиком і нечітко Ціль формулює, даючи Світу можливість не надто вже заморочуватися, щоб задовольнити її бажання – яке Світ проігнорувати не може – найпростішим і найдурнішим шляхом.
А коли мова – твій інструмент (як це є у будь-якої людини, яка юзає Лінгвомагію) – все закінчується вже тоді, коли в твоєму формулюванні не узгоджені роди, або ти плутаєшся в «не» і «ні».
І не дуже приємно закінчується. Як неприємно закінчується будь-яка спроба роботи, де з інструментом не здатен впоратися працівник.
Слово, звісно, не циркулярна пила й не сокира, воно не різатиме до крові. Та все ж у випадках, коли лінгвомаг або лінгвомагиня намагаються пропхати у Світ якесь бажання типу: «Хочу, щоб педіатр направила...» (знаючи, що направляти буде лікарка, жінка), або: «Хочу, щоб адвокат позивача не намагалась оскаржити...» – відчуття не надто приємні.
Бо Правило Взаємоповаги нікуди зі світу не ділось і якщо Світ знає, що людина ідентифікує себе як жінку, і знає, що тобі від жінки цієї потрібно щось – то чому Світ має поважати твоє бажання й твої потреби, якщо навіть у Формулі ти пишеш, що для тебе жінка ця чоловік. Адвокат, або лікар.
Тому, що в Лінгво «адвокат» і «лікар» – це назви професій. Їх в Формули беруть тоді, коли мова йде про будь-якого лікаря чи солістера. Коли мова йде про людину – всі її ознаки у Формулі мають бути підпорядковані тому, як вона саме себе ідентифікує (так, навіть тоді, коли сама Ольга Петрівна не поважає фемінітиви і біситься, якщо її «адвокаткою» звуть).
Це в Побуті – як і Ольга Петрівна – ти ще можеш дозволити собі не терпіти фемінітивів, не користуватися ними і іржати зі слів «гінекологиня» та «підлітка».
А Магія Лінгво – це не Побут, а іноді Лінгво прям дон Корлеоне з його: «Ти звертаєшся до мене, але робиш це без поваги...»
Чому так? Тому, що на відміну від інших різновидів Магії – від всяких там Некромантій й Алхімій – Лінгво – це в першу чергу Мова. А мова – вона насамперед в голові.
Тож, коли ти не можеш впоратися зі своїм інструментом – там, де у алхіміка вибухне дистилятор, і там де некроманту на тапки виверне гній з рота мрець – лінгвомаг чи лігвомагиня відчують у власному мозкові умовну сокиру, що впала, вислизнувши з їх руки.
Отак пару разів відчуєш як Мова чинить спротив насильству, і перестаєш плутатися у відмінках й плутати «не» і «ні», а потім дивишся – а за якийсь час й фемінітиви вже звичка. І ти пишеш «підлітка» не лише в Формули, а і в фейсбуці уже.
Ок, мене сіпнуло вже на згадці про російськомовність, але то хай буде розмова на найближче майбутнє (бо мені ще до того треба відрефлексувати свій досвід кількаразового переходу з мову на мову і, можливо, визнати, що свої перші магічні твори – як то «Roma-amoЯ» я писала російською, бо була дурепа, себто, лише тому, що побоювалась вставляти у тексти формули з літерами «і» та «ї», повіривши магам, які прийшли в Лінгво до мене, й вважаючи літери ці якимись там не такими).
Але я на це сіпнулась, але завелася на інше. Бо тут я вже відрефлексувала усе і тепер можу визнати, що таки я була колись дурепа. А я була дурепа, тож, я можу сказати, що зараз – коли бачу десь срач про фемінітиви – намагаюсь уникати такого срачу, бо мені трохи соромно згадувати про те, що це я зараз дуже «за», а років 14 тому вже сралась з цієї теми і була дуже «проти»…
І соромно мені тому, що я вже тоді була лінгвомагинею і здатна була вже тоді розуміти, що те ж слово «підліток» має мати жіночій рід. Має мати, бо коли маг намагається написати щось типу: «У підлітка почалися місячні і вона через біль стала слабка і роздратована, треба підлітка, мабуть, записати до підліткового гінеколога, щоб та назначила підлітку якісь пігулки від болю, які б їй допомогли…» – Магія намагається дати магу сильно по голові.
І дає. Тому, що Магії (Української Мови) чомусь абсолютно пофіг на те, що там є в академічному словнику, а чого нема поки в нім (слова «педіатриня» в СУМі теж немає поки, а в новому правописі є вже, а от «адвокатку» користувачі вже в СУМ протягли, тож навіть академічний словник іноді може прогнутись).
Себто, Магії головне, щоб в Формулюваннях для Формул не було плутанини відмінків, часу та родів.
А в тій сфері Магії, де я працюю вже майже 40 років – Формулювання і Формула – це основа всього.
Бажання, сформульоване як: «Хочу лежати, нічого не робити, але щоб гроші були...» – можливо, й закінчується трьома тижнями на лікарняному ліжку, коли людина лежить, нічого не робить, а на картку їх приходять лікарняні. І типу – усе же ж так, як і хотілось, збулось.
Це погано, але це коли людина просто брякає язиком і нечітко Ціль формулює, даючи Світу можливість не надто вже заморочуватися, щоб задовольнити її бажання – яке Світ проігнорувати не може – найпростішим і найдурнішим шляхом.
А коли мова – твій інструмент (як це є у будь-якої людини, яка юзає Лінгвомагію) – все закінчується вже тоді, коли в твоєму формулюванні не узгоджені роди, або ти плутаєшся в «не» і «ні».
І не дуже приємно закінчується. Як неприємно закінчується будь-яка спроба роботи, де з інструментом не здатен впоратися працівник.
Слово, звісно, не циркулярна пила й не сокира, воно не різатиме до крові. Та все ж у випадках, коли лінгвомаг або лінгвомагиня намагаються пропхати у Світ якесь бажання типу: «Хочу, щоб педіатр направила...» (знаючи, що направляти буде лікарка, жінка), або: «Хочу, щоб адвокат позивача не намагалась оскаржити...» – відчуття не надто приємні.
Бо Правило Взаємоповаги нікуди зі світу не ділось і якщо Світ знає, що людина ідентифікує себе як жінку, і знає, що тобі від жінки цієї потрібно щось – то чому Світ має поважати твоє бажання й твої потреби, якщо навіть у Формулі ти пишеш, що для тебе жінка ця чоловік. Адвокат, або лікар.
Тому, що в Лінгво «адвокат» і «лікар» – це назви професій. Їх в Формули беруть тоді, коли мова йде про будь-якого лікаря чи солістера. Коли мова йде про людину – всі її ознаки у Формулі мають бути підпорядковані тому, як вона саме себе ідентифікує (так, навіть тоді, коли сама Ольга Петрівна не поважає фемінітиви і біситься, якщо її «адвокаткою» звуть).
Це в Побуті – як і Ольга Петрівна – ти ще можеш дозволити собі не терпіти фемінітивів, не користуватися ними і іржати зі слів «гінекологиня» та «підлітка».
А Магія Лінгво – це не Побут, а іноді Лінгво прям дон Корлеоне з його: «Ти звертаєшся до мене, але робиш це без поваги...»
Чому так? Тому, що на відміну від інших різновидів Магії – від всяких там Некромантій й Алхімій – Лінгво – це в першу чергу Мова. А мова – вона насамперед в голові.
Тож, коли ти не можеш впоратися зі своїм інструментом – там, де у алхіміка вибухне дистилятор, і там де некроманту на тапки виверне гній з рота мрець – лінгвомаг чи лігвомагиня відчують у власному мозкові умовну сокиру, що впала, вислизнувши з їх руки.
Отак пару разів відчуєш як Мова чинить спротив насильству, і перестаєш плутатися у відмінках й плутати «не» і «ні», а потім дивишся – а за якийсь час й фемінітиви вже звичка. І ти пишеш «підлітка» не лише в Формули, а і в фейсбуці уже.
