Leidenfrost Effect
Dec. 2nd, 2024 08:54 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Я так звикла до цих людей, що не так часто думаю про те, що Боженька мене таки любив, коли я народилась. Очевидно любив, бо дав мені у Базальт цих людей.
Людей, у яких не тільки все ок з інтелектом, почуттям гумору й самоіронією активною, але і непогано все з вмінням мислити образно у рамках алхімії, хімії, фізики і різних інших наук...
Ем от тільки що – дивлячись новини із Грузії й вираховуючи скільки приблизно своїх зараз може бути ще в одній, новій гарячій точці на світі – говорить гірко і втомлено: «Боже мій, на чому ми ще тримаємося, чому ми ще не в божевільні з усім цим диким потоком постійного болю?»
І на це Змій – без жодних емоцій: «Ефект Ляйденфроста.»
І я прозріваю. Бо розумію, що так воно ж й є.
Ми крапельки води на сковорідці. І не википіли досі тільки тому, що стрибаємо. Стрибаємо, бо поверхня пательні під нами нагріта набагато більше за нашу точку кипіння. Ми підстрибуємо і підстрибуємо від відчуттів, від новин, і від того, як у тілі відчуттями віддаються новини. Й ми не встигаємо зупинитися на цій пательні, приземлитися і побути, і задуматися, побувши на ній.
Людей, у яких не тільки все ок з інтелектом, почуттям гумору й самоіронією активною, але і непогано все з вмінням мислити образно у рамках алхімії, хімії, фізики і різних інших наук...
Ем от тільки що – дивлячись новини із Грузії й вираховуючи скільки приблизно своїх зараз може бути ще в одній, новій гарячій точці на світі – говорить гірко і втомлено: «Боже мій, на чому ми ще тримаємося, чому ми ще не в божевільні з усім цим диким потоком постійного болю?»
І на це Змій – без жодних емоцій: «Ефект Ляйденфроста.»
І я прозріваю. Бо розумію, що так воно ж й є.
Ми крапельки води на сковорідці. І не википіли досі тільки тому, що стрибаємо. Стрибаємо, бо поверхня пательні під нами нагріта набагато більше за нашу точку кипіння. Ми підстрибуємо і підстрибуємо від відчуттів, від новин, і від того, як у тілі відчуттями віддаються новини. Й ми не встигаємо зупинитися на цій пательні, приземлитися і побути, і задуматися, побувши на ній.