![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Що ж. Весілля. Тобто, останній, четвертий, триместр Року Чоловіка. Декада номер один. І другий тиждень. Тиждень лише почався, але вже може вважатися тижнем трішки скаженим. Дурним. З бурлінням різноманітних говен у сферах навколомагічних.
Почалося все з того, що позавчора у фейсбучну приватку мого чоловіка написала одна з його не надто йому знайомих френдес, яка попросила грошей на те, щоб заплатити якійсь «світлій людині» за «енергетичну підтримку». У борг попросила.
А коли він у мене спитав: «Ну, й шо?» – я сказала: «В жодному разі не в борг. Хочеш дати грошей – просто подаруй. Хоча б те, що на монокартці лежить.» І як я розумію, Олесь вчора так і зробив.
А вчора «світлу людину» рознесло по фейсбуку дрібними бризками вже. Десятками постів й перепостів ось цього посту десятками різних людей. Й подробиці, що спливли, здаються мені неймовірними. Ще більш неймовірним виглядає той факт, що це все тяглося роками і на очах у купи близьких тих жінок, на горі чиєму наживалася «світла людина». Але розверзилося лише тоді, коли кинув з картки грошей Олесь.
Я вже і не згадаю, коли в останній раз «подаруй» спрацювало так швидко. Але це, мабуть, усі ми вже стільки Сили Впливу надрочили на тих, хто використовує для наживи біди військових і їх родин, що тут затримки чекати не варто було.
Але далі почалося очікуване.
Люди, подивившись на цю історію, озирнулися і побачили тих, хто в Магії позиціонує себе. І почали їхньою ее-е роботою обурюватися, й вишукувати серед них шахраїв, а тих, хто їм вірить, висміювати.
І сьогодні одна не з Олесевих, а з моїх вже френдес запостила добірку скрінів з постів якоїсь магині, яку їй фейсбук показує як щось «рекомендоване». З підводкою відповідною. Мовляв, вона похіхікала, але як так можна, це ж щось неймовірно тупе.
Спочатку я здивувалась, бо якщо це моя френдеса, то щось дуже подібне до того, що фейсбук нав’язував в «рекомендації» їй, вона мала б бачити в мене.
Бо на скрінах, які виклала моя френдеса, були просто формули. Дійсно формули. І формули, як би це сказати е-ее робочі цілком. Хоча, можливо, не зовсім про те, про що обіцяє людина, яку френдесі «рекомендують». Але робочі. Хоч якось. Хоч десь.
Але. Є одне невеличке але.
Якби у цій добірці, запощеній моєю френдесою, не було би формули «на виграш в суді» – я б подумала, що людина, з постів якої френдеса наробила скріншотів – сама пише Рубаром. І все.
Та – поки я дивилась скріни – серед них я побачила те, чого побачити не очікувала. Я побачила Шахінову формулу. Я побачила це:

Я знаю Шахіна. Я знаю цю формулу Соколу, Що Вирвався Із Полону. Я знаю, про який суд в цій формулі йшлось колись. Себто, знаю, про який конкретний йшлось суд.
І я цю формулу пам’ятаю розібраною на склади, бо це вісім формул в одній. І кожна окрема формула в цілій – це чітка умова взаємодії підсудного, суддів, захисників й обвинувачів у суді.
Себто, хз взагалі, як ця формула відіграється у іншому будь-якому процесі. Бо, по-перше, там в формулі чітко написано – за що судять людину. Тобто от прямо: «Аллах нам, чоловікам, це заборонив, але Він же ж сам зробив для нас це приємним, тому ми переступили його заборону і ладні відповідати за це, але лише перед Ним, а не на якомусь звичайному, людському суді.»
І, ок, ладно, це можна і обійти, якщо уявити, що для когось крадіжка – це як анальний секс і хтось оргазмує на кожному поцупленому гаманці, тому оце «Аллах заборонив, але це так приємно» може і прокотить.
Але далі там цілком конкретні умови фізичних покарань, яких в Українському КК просто немає. Ні смертної кари, ні ударів плітьми. Тому я навіть уявити не можу як відіграється та частина формули, де написано: «Хай мене відпустять, а перед цим так вже й бути поб'ють, щоб я пам’ятав провину свою через біль…»
Ну, і головне. В формулі є умова визнання своєї провини. Тобто, чувак, який її написав, не заперечує того, що чотири свідка, благочестивих чоловіка зі Стражів Ісламської Революції, яких сестра його коханця впустила у дім (а може сама їх і викликала) дійсно правдиво свідчать, коли кажуть, що бачили його на місці «злочину» з членом у дупі чужій.
Як це буде корелюватися з судом, якщо підсудний, чи його адвокат буде заперечувати провину – теж, звісно, хз.
Ну, і просто воно ж очевидно, що формула дуже складна, та ще й з запуском через ніж, тобто через Волю, у Землю.
Тож тут треба мати не тільки чисту совість, а і міцні переконання в тому, що сам здатен розібратися зі своєю виною, непослухом і перед Аллахом за це відповісти.
Бо це формула не про ухиляння від відповідальності і не про «зменшення терміну», це формула про гріх і про смерть.
Бо суд, про який йдеться у формулі, скріншот якої моя френдеса в стрічці власній зробила, був в тій країні, де розраховувати на виправдання було неможливо.
І людину, яка написала це, не виправдали, але хоча б не повісили. А потім ще їй дали можливість виїхати із країни.
Так, добило мене саме те, що формула і чоловік знайомі мені. Знайомі саме тому, що автор формули срібний і автор формули з Ліб. І я добре пам’ятаю, як тоді ні Ліб усі ми тряслися над ним, над Шахіном. І кілька місяців робили усе, щоб дати йому можливість вижити і втекти.
Аж тут раптом все це стало у мене перед очима. Та й з помилками іще. Бо під формулою написаною на Рубарі, є ще й словесна формула. А в ній помилки. Не: «Ель бурай гельхадмі» має бути. Має бути: «Ель буррау гель хадд мі».
А що таке «хадд» можна погуглити. Заодно і про те, що говорять в Ісламському Карному Кодексі Ірану сто восьма й сто дев’ята статті.
Тож, як мені очевидно, формула Сокола Вільного – або списками, або в голову з голови – пішла у народ за роки, які з історії Шахіна пройшли.
Й очевидно, що це не перша і не остання специфічна формула написана Рубаром, яка буде народом ходить.
Тому. Моя рекомендація – і тим, хто вивчає у нас з Олесем у Марафоні Рубар Забір, і всім, хто цікавиться ее-е цим, тобто магічними формулами: «Не соромтесь питати у мага, який формулу вам дає – як він її отримав.»
Відповідь має бути приблизно: «Є мова, яку розуміє Світ. Я знаю цю мову. Я написав цю формулу. Оцей знак значить те, а отой значить це».
Звісно, маг не дурак, і не розкладе вам формулу на всі складові. На всі Знаки й Графеми. Бо вам це без потреби, а він Рубар вчив саме для того, щоб працювати із Лінгво, і буде берегти свій професійний секрет
Але. Знову ж таки це але. Якщо відповідь: «Взяв із Космосу. Нашептав мені Ді. Ангели наговорили. Це було у видінні, яке мені дали мої предки, Адріан та Антіной...» – ви маєте розуміти, що формула може бути не зовсім про те, про що магу такому здається...
Це може бути той випадок, коли людина сама не зовсім свідомо пише. Коли у людини зошит іншого мага, без пояснень якихось у нім. Або це може бути тоді, коли людина має доступ – через базальт, чи інший зв'язок – до якоїсь магової голови й бере звідти те, що погано лежить. А воно, взяте так, без подробиць, а іноді й спросу, не всякій людині, що судиться, може отак підійти.
P.S. Я б промовчала, якби я не знала особисто людину, яка писала оте «гель хадд мі». А так мене дійсно накрило. І мені не хочеться похіхікати. Це. Взагалі. Не. Смішне…
Почалося все з того, що позавчора у фейсбучну приватку мого чоловіка написала одна з його не надто йому знайомих френдес, яка попросила грошей на те, щоб заплатити якійсь «світлій людині» за «енергетичну підтримку». У борг попросила.
А коли він у мене спитав: «Ну, й шо?» – я сказала: «В жодному разі не в борг. Хочеш дати грошей – просто подаруй. Хоча б те, що на монокартці лежить.» І як я розумію, Олесь вчора так і зробив.
А вчора «світлу людину» рознесло по фейсбуку дрібними бризками вже. Десятками постів й перепостів ось цього посту десятками різних людей. Й подробиці, що спливли, здаються мені неймовірними. Ще більш неймовірним виглядає той факт, що це все тяглося роками і на очах у купи близьких тих жінок, на горі чиєму наживалася «світла людина». Але розверзилося лише тоді, коли кинув з картки грошей Олесь.
Я вже і не згадаю, коли в останній раз «подаруй» спрацювало так швидко. Але це, мабуть, усі ми вже стільки Сили Впливу надрочили на тих, хто використовує для наживи біди військових і їх родин, що тут затримки чекати не варто було.
Але далі почалося очікуване.
Люди, подивившись на цю історію, озирнулися і побачили тих, хто в Магії позиціонує себе. І почали їхньою ее-е роботою обурюватися, й вишукувати серед них шахраїв, а тих, хто їм вірить, висміювати.
І сьогодні одна не з Олесевих, а з моїх вже френдес запостила добірку скрінів з постів якоїсь магині, яку їй фейсбук показує як щось «рекомендоване». З підводкою відповідною. Мовляв, вона похіхікала, але як так можна, це ж щось неймовірно тупе.
Спочатку я здивувалась, бо якщо це моя френдеса, то щось дуже подібне до того, що фейсбук нав’язував в «рекомендації» їй, вона мала б бачити в мене.
Бо на скрінах, які виклала моя френдеса, були просто формули. Дійсно формули. І формули, як би це сказати е-ее робочі цілком. Хоча, можливо, не зовсім про те, про що обіцяє людина, яку френдесі «рекомендують». Але робочі. Хоч якось. Хоч десь.
Але. Є одне невеличке але.
Якби у цій добірці, запощеній моєю френдесою, не було би формули «на виграш в суді» – я б подумала, що людина, з постів якої френдеса наробила скріншотів – сама пише Рубаром. І все.
Та – поки я дивилась скріни – серед них я побачила те, чого побачити не очікувала. Я побачила Шахінову формулу. Я побачила це:

Я знаю Шахіна. Я знаю цю формулу Соколу, Що Вирвався Із Полону. Я знаю, про який суд в цій формулі йшлось колись. Себто, знаю, про який конкретний йшлось суд.
І я цю формулу пам’ятаю розібраною на склади, бо це вісім формул в одній. І кожна окрема формула в цілій – це чітка умова взаємодії підсудного, суддів, захисників й обвинувачів у суді.
Себто, хз взагалі, як ця формула відіграється у іншому будь-якому процесі. Бо, по-перше, там в формулі чітко написано – за що судять людину. Тобто от прямо: «Аллах нам, чоловікам, це заборонив, але Він же ж сам зробив для нас це приємним, тому ми переступили його заборону і ладні відповідати за це, але лише перед Ним, а не на якомусь звичайному, людському суді.»
І, ок, ладно, це можна і обійти, якщо уявити, що для когось крадіжка – це як анальний секс і хтось оргазмує на кожному поцупленому гаманці, тому оце «Аллах заборонив, але це так приємно» може і прокотить.
Але далі там цілком конкретні умови фізичних покарань, яких в Українському КК просто немає. Ні смертної кари, ні ударів плітьми. Тому я навіть уявити не можу як відіграється та частина формули, де написано: «Хай мене відпустять, а перед цим так вже й бути поб'ють, щоб я пам’ятав провину свою через біль…»
Ну, і головне. В формулі є умова визнання своєї провини. Тобто, чувак, який її написав, не заперечує того, що чотири свідка, благочестивих чоловіка зі Стражів Ісламської Революції, яких сестра його коханця впустила у дім (а може сама їх і викликала) дійсно правдиво свідчать, коли кажуть, що бачили його на місці «злочину» з членом у дупі чужій.
Як це буде корелюватися з судом, якщо підсудний, чи його адвокат буде заперечувати провину – теж, звісно, хз.
Ну, і просто воно ж очевидно, що формула дуже складна, та ще й з запуском через ніж, тобто через Волю, у Землю.
Тож тут треба мати не тільки чисту совість, а і міцні переконання в тому, що сам здатен розібратися зі своєю виною, непослухом і перед Аллахом за це відповісти.
Бо це формула не про ухиляння від відповідальності і не про «зменшення терміну», це формула про гріх і про смерть.
Бо суд, про який йдеться у формулі, скріншот якої моя френдеса в стрічці власній зробила, був в тій країні, де розраховувати на виправдання було неможливо.
І людину, яка написала це, не виправдали, але хоча б не повісили. А потім ще їй дали можливість виїхати із країни.
Так, добило мене саме те, що формула і чоловік знайомі мені. Знайомі саме тому, що автор формули срібний і автор формули з Ліб. І я добре пам’ятаю, як тоді ні Ліб усі ми тряслися над ним, над Шахіном. І кілька місяців робили усе, щоб дати йому можливість вижити і втекти.
Аж тут раптом все це стало у мене перед очима. Та й з помилками іще. Бо під формулою написаною на Рубарі, є ще й словесна формула. А в ній помилки. Не: «Ель бурай гельхадмі» має бути. Має бути: «Ель буррау гель хадд мі».
А що таке «хадд» можна погуглити. Заодно і про те, що говорять в Ісламському Карному Кодексі Ірану сто восьма й сто дев’ята статті.
Тож, як мені очевидно, формула Сокола Вільного – або списками, або в голову з голови – пішла у народ за роки, які з історії Шахіна пройшли.
Й очевидно, що це не перша і не остання специфічна формула написана Рубаром, яка буде народом ходить.
Тому. Моя рекомендація – і тим, хто вивчає у нас з Олесем у Марафоні Рубар Забір, і всім, хто цікавиться ее-е цим, тобто магічними формулами: «Не соромтесь питати у мага, який формулу вам дає – як він її отримав.»
Відповідь має бути приблизно: «Є мова, яку розуміє Світ. Я знаю цю мову. Я написав цю формулу. Оцей знак значить те, а отой значить це».
Звісно, маг не дурак, і не розкладе вам формулу на всі складові. На всі Знаки й Графеми. Бо вам це без потреби, а він Рубар вчив саме для того, щоб працювати із Лінгво, і буде берегти свій професійний секрет
Але. Знову ж таки це але. Якщо відповідь: «Взяв із Космосу. Нашептав мені Ді. Ангели наговорили. Це було у видінні, яке мені дали мої предки, Адріан та Антіной...» – ви маєте розуміти, що формула може бути не зовсім про те, про що магу такому здається...
Це може бути той випадок, коли людина сама не зовсім свідомо пише. Коли у людини зошит іншого мага, без пояснень якихось у нім. Або це може бути тоді, коли людина має доступ – через базальт, чи інший зв'язок – до якоїсь магової голови й бере звідти те, що погано лежить. А воно, взяте так, без подробиць, а іноді й спросу, не всякій людині, що судиться, може отак підійти.
P.S. Я б промовчала, якби я не знала особисто людину, яка писала оте «гель хадд мі». А так мене дійсно накрило. І мені не хочеться похіхікати. Це. Взагалі. Не. Смішне…