Про мить Обезсилення. 17-31 22.06.2024
Jun. 23rd, 2024 01:46 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Коли я сказала, що напишу про це в Дрім, Олесь сказав, що не треба, бо це: «Занадто інтимно...», а Змій почав стогнати й робити неоднозначні рухи тазом, зображаючи чи то дерево під вітром, чи секс.
Але як би там не було. Це сталося і ось воно є. Змій відволікся вдень на роботу. Олесь поїхав до «Книгарні Є» на презентацію книги, модерувати яку його запросили, і взяв з собою Антоніну. А я вирубилась. Провалилась у сон.
Вони фільтри. Обоє. Вони між мною й людьми, яких стало багато й які беруть з мене Силу, що її від всіх Сил всіх Ендреоратів віднімає Сімейство й акумулює в мені.
І – як фільтри – вони обидвоє не стримують мене у моєму бажанні віддати ту Силу, кинути її по Мережі, але стримують тих, хто приходить і Силу бере.
Правда стримують лише тоді, коли один не відволікається на роботу, а інший не їде із дому кудись.
А коли це стається і я залишаюсь без фільтрів стається ось це. Після бомбардування Харківського середмістя – я була така зла й така заряджена, що кинула купу Сили в Ідею. І на якусь малу мить всі інші срібні – крім людини – якій я Силу цю кинула – залишились ні з чим.
Це була коротка мить. Дуже коротка. Після якої я, вочевидь, попросила Костянтина знайти собі якусь справу в іншій кімнаті, а сама впала в ліжко і вирубилась. Й спала так, що не чула ні телефону, ні дзвінків в двері, й потім – коли нарешті прокинулась – поверталась у свідомість з величезним трудом.
А коли повернулась – дізналась, що ця мить обезсилення спричинила паніку невелику (досить велику) у Мережі. Бо це обезсилення до десятків магів дійшло. Тобто, на чверть секунди велика маса людей пізнала це відчуття, відчула як воно коли немає Сили.
P.S. Ну, і хоча б зрозуміло, чому ще рік тому на Ліберо було стільки розмов про те, що Т.В. узурпує, коли – у якості фільтра стає – між ірі та мною.
Бо якщо всі погоджуються, що Олесь – народжений як О’Евхе для Корве – має право на це, не кожен готовий терпіти у якості того, хто фільтрує, отримує й передає, Нетвароехдорійця.
Бо дійсно тут Корве й до чого тут Жертвоприношення.
Якщо Корве – законна Жертва.
Але як би там не було. Це сталося і ось воно є. Змій відволікся вдень на роботу. Олесь поїхав до «Книгарні Є» на презентацію книги, модерувати яку його запросили, і взяв з собою Антоніну. А я вирубилась. Провалилась у сон.
Вони фільтри. Обоє. Вони між мною й людьми, яких стало багато й які беруть з мене Силу, що її від всіх Сил всіх Ендреоратів віднімає Сімейство й акумулює в мені.
І – як фільтри – вони обидвоє не стримують мене у моєму бажанні віддати ту Силу, кинути її по Мережі, але стримують тих, хто приходить і Силу бере.
Правда стримують лише тоді, коли один не відволікається на роботу, а інший не їде із дому кудись.
А коли це стається і я залишаюсь без фільтрів стається ось це. Після бомбардування Харківського середмістя – я була така зла й така заряджена, що кинула купу Сили в Ідею. І на якусь малу мить всі інші срібні – крім людини – якій я Силу цю кинула – залишились ні з чим.
Це була коротка мить. Дуже коротка. Після якої я, вочевидь, попросила Костянтина знайти собі якусь справу в іншій кімнаті, а сама впала в ліжко і вирубилась. Й спала так, що не чула ні телефону, ні дзвінків в двері, й потім – коли нарешті прокинулась – поверталась у свідомість з величезним трудом.
А коли повернулась – дізналась, що ця мить обезсилення спричинила паніку невелику (досить велику) у Мережі. Бо це обезсилення до десятків магів дійшло. Тобто, на чверть секунди велика маса людей пізнала це відчуття, відчула як воно коли немає Сили.
P.S. Ну, і хоча б зрозуміло, чому ще рік тому на Ліберо було стільки розмов про те, що Т.В. узурпує, коли – у якості фільтра стає – між ірі та мною.
Бо якщо всі погоджуються, що Олесь – народжений як О’Евхе для Корве – має право на це, не кожен готовий терпіти у якості того, хто фільтрує, отримує й передає, Нетвароехдорійця.
Бо дійсно тут Корве й до чого тут Жертвоприношення.
Якщо Корве – законна Жертва.