Кас Корван. Випадковий.
Feb. 14th, 2024 05:08 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Давно такого не робила. І дуже-дуже давно не робила такого ее-е ну, скажімо, випадково. Не маючи цілі такої. Неусвідомлено, тобто. Раз і все. Просто так.
Корван і Кас Корван.
Такий собі дар. Тобто, всі ж знають, що час від часу Корве може скинути силу свою, що накопичилась в тілі, як в Вузлові Головному власної Мережі. Скинути на бажання чиїсь.
Тобто, запустити якимсь нескладним ритуалом процес виконання однакових бажань у купи срібних.
Наприклад, сказати собі: «Хай всі 247 іріранів, які хочуть виграти в лотерею і купили лотерейний квиток, виграють хоча б щось!» І отримати хвилю щасливчиків з виграшними квитками. Хтось, звісно, матиме виграш у 500 тищ долярів, а хтось – лише кілька гривень. Але бажання здійсниться у всіх.

Але такі вихлюпи сили Кас Корван я, як я вище казала, давно не практикувала. Свідомо останній раз робила це майже 2 роки тому. А несвідомих Хвиль Щедрості я не допускала вже років 15, мабуть. Якщо пам’ять не бреше мені.
Аж от сьогодні я сіла на кухні з робочим зошитом. А потім згадала про те, що мене чекає ще тістечко, яке чоловік вранці приніс. І вирішила його з’їсти. І не просто, а щоб красиво.
А красиво – це з ритуальною вінтажною трійкою, присланою із Німеччини, і з десертною посрібленою парою звідти ж, з ложкою і виделкою, які ми вирішили присвятити Афродиті, бо на них троянди були. І з вишневим чаєм іще.
Приготувала. Вирішила, що красиво має бути не тільки тут, на моєму столі, але і в Інстаграмі. Сфоткала. Сіла їсти. Доїла. Запостила фоточку у Інсту. Повернулася до роботи у зошиті. І от тут і відчула – як шлюзи відкрились і воно крізь груди мої понеслось. Виконання бажань однотипних. У тих ірі, які саме цього і хотіли. Прямо сьогодні і в найближчі три дні...
Змій сказав: «Дуже ок…»
Ем сказав: «Ну. Молодець.»
Ферро і Елелема не сказали нічого, бо їх от тільки що завернули з рейсу і вони повернулись до Лондона і ще на добу залишаються в Змія.
Я сказала: «Ну. Ми хоча б розуміємо, на яке бажання я штовхнула свій Кас факінг Корван…»
Ем сказав: «Дуже добре вийшло…»
Ем сказав: «Я вже тобі говорив, що ти молодець?!»
Корван і Кас Корван.
Такий собі дар. Тобто, всі ж знають, що час від часу Корве може скинути силу свою, що накопичилась в тілі, як в Вузлові Головному власної Мережі. Скинути на бажання чиїсь.
Тобто, запустити якимсь нескладним ритуалом процес виконання однакових бажань у купи срібних.
Наприклад, сказати собі: «Хай всі 247 іріранів, які хочуть виграти в лотерею і купили лотерейний квиток, виграють хоча б щось!» І отримати хвилю щасливчиків з виграшними квитками. Хтось, звісно, матиме виграш у 500 тищ долярів, а хтось – лише кілька гривень. Але бажання здійсниться у всіх.

Але такі вихлюпи сили Кас Корван я, як я вище казала, давно не практикувала. Свідомо останній раз робила це майже 2 роки тому. А несвідомих Хвиль Щедрості я не допускала вже років 15, мабуть. Якщо пам’ять не бреше мені.
Аж от сьогодні я сіла на кухні з робочим зошитом. А потім згадала про те, що мене чекає ще тістечко, яке чоловік вранці приніс. І вирішила його з’їсти. І не просто, а щоб красиво.
А красиво – це з ритуальною вінтажною трійкою, присланою із Німеччини, і з десертною посрібленою парою звідти ж, з ложкою і виделкою, які ми вирішили присвятити Афродиті, бо на них троянди були. І з вишневим чаєм іще.
Приготувала. Вирішила, що красиво має бути не тільки тут, на моєму столі, але і в Інстаграмі. Сфоткала. Сіла їсти. Доїла. Запостила фоточку у Інсту. Повернулася до роботи у зошиті. І от тут і відчула – як шлюзи відкрились і воно крізь груди мої понеслось. Виконання бажань однотипних. У тих ірі, які саме цього і хотіли. Прямо сьогодні і в найближчі три дні...
Змій сказав: «Дуже ок…»
Ем сказав: «Ну. Молодець.»
Ферро і Елелема не сказали нічого, бо їх от тільки що завернули з рейсу і вони повернулись до Лондона і ще на добу залишаються в Змія.
Я сказала: «Ну. Ми хоча б розуміємо, на яке бажання я штовхнула свій Кас факінг Корван…»
Ем сказав: «Дуже добре вийшло…»
Ем сказав: «Я вже тобі говорив, що ти молодець?!»