Про Магію Катастроф.
Jun. 13th, 2023 08:25 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoВ магії є речі, про які я ніколи не хотіла би згадувати. А тим паче не хотіла би про них говорити. А тим паче паче ніколи не хотіла би вчити когось користуватися цим.
Не тому, що це фу. А тому, що хотіла б, щоби ці речі ніколи нікому не могли б знадобитись.
Це як Медицина Катастроф. Вона спасає життя, але вона потрібна лише тоді, коли катастрофа вже сталась і ось тоді стають у нагоді всі знання усіх тих, хто вміє пришивати кінцівки і вправляти назад вивернуті животи.
Тож Магія Катастроф. Це розділ в Марнат, який так не називається. Але так його назвав Змій і між нами воно прижилось, тож тепер Магією Катастроф цей розділ називаємо усі ми. Всім кібуцом.
І коли ми вирішили, що – як би мені не хотілося цього не робити – мені треба буде писати про це перший лист в Червні у Марафон, бо все вже сталося і катастрофа ось вона, зовсім поруч – Змій сказав: «Ми спробуємо бути делікатними.» А Ем засміявся – так, що його сміх через надлишок гіркоти здавався схожим на схлип – і спитав: «Делікатними в поєднанні? Вода і Вогонь?!» А потім пробурмотів щось на кшталт: «О, ми з Олесем знаємо, яким делікатним може бути окріп…» І всі зразу згадали, що і Ем і Олесь колись проливали на тіло своє кип’яток.
Але. Ми спробували. І, здається, у нас навіть щось вийшло. Бо ми почали з того, що магія – як частина життя – працює так само, як все інше в житті. Тобто з того, що для неї немає жодних винятків. Вона співіснує і співпрацює з усім, що є в світі, не ділиться на білу і чорну – хто б що б про це там не говорив – і не ховається від бід і проблем.
Вона будується на творчій основі й підтримує людину у її завданні й призначенні – бути для Світу творцем. Тож вона визнає будь-яку творчість. В тому числі і ту, яку одні люди роблять з ненавистю й злом, а інші люди вважають катастрофою і самою суттю найгіршої рукотворної біди з всіх можливих.
Тобто, ми написали, що якщо дуже спрощувати, то творчість – це те, що змінює Світ. А Світ змінює все, що відбувається в ньому. Руйнування та смерть – також.
Це може не подобатися. Це може викликати психологічний дискомфорт і внутрішній спротив. Але – написали ми – людина буде дійсно неповноцінною, якщо змусить себе визнавати лише щось умовно «хороше».
Ми згадали, що, звісно, є магічні й езотеричні течії, які вчать думати лише про красу, благо і позитив, але навіть вони не вимагають ігнорувати все зле й некрасиве, й не стверджують, що все «погане» не впливає на Світ.
А потім сказали, що наша магічна традиція побудована на ідеї про те, що – в тому світі, куди люди були вигнані з Раю – єдина можлива гармонія – це приймати і зло, і добро як щось, що відбувається, й як щось, що може допомогти магу впливати на Світ.
На той Світ, який не може не продовжуватися, бо його смисл – бути безкінечним й рости.
Тож люди, які здатні перемкнутися, вийти з катастрофи живими і упіймати ту магічну мить усвідомлення, що вони вийшли живі, а життя має продовжуватися – це не просто творці. Це ті, хто дуже близький до Того, хто стояв в порожнечі й промовив: «Ну, хай буде Світ!»
Не тому, що це фу. А тому, що хотіла б, щоби ці речі ніколи нікому не могли б знадобитись.
Це як Медицина Катастроф. Вона спасає життя, але вона потрібна лише тоді, коли катастрофа вже сталась і ось тоді стають у нагоді всі знання усіх тих, хто вміє пришивати кінцівки і вправляти назад вивернуті животи.
Тож Магія Катастроф. Це розділ в Марнат, який так не називається. Але так його назвав Змій і між нами воно прижилось, тож тепер Магією Катастроф цей розділ називаємо усі ми. Всім кібуцом.
І коли ми вирішили, що – як би мені не хотілося цього не робити – мені треба буде писати про це перший лист в Червні у Марафон, бо все вже сталося і катастрофа ось вона, зовсім поруч – Змій сказав: «Ми спробуємо бути делікатними.» А Ем засміявся – так, що його сміх через надлишок гіркоти здавався схожим на схлип – і спитав: «Делікатними в поєднанні? Вода і Вогонь?!» А потім пробурмотів щось на кшталт: «О, ми з Олесем знаємо, яким делікатним може бути окріп…» І всі зразу згадали, що і Ем і Олесь колись проливали на тіло своє кип’яток.
Але. Ми спробували. І, здається, у нас навіть щось вийшло. Бо ми почали з того, що магія – як частина життя – працює так само, як все інше в житті. Тобто з того, що для неї немає жодних винятків. Вона співіснує і співпрацює з усім, що є в світі, не ділиться на білу і чорну – хто б що б про це там не говорив – і не ховається від бід і проблем.
Вона будується на творчій основі й підтримує людину у її завданні й призначенні – бути для Світу творцем. Тож вона визнає будь-яку творчість. В тому числі і ту, яку одні люди роблять з ненавистю й злом, а інші люди вважають катастрофою і самою суттю найгіршої рукотворної біди з всіх можливих.
Тобто, ми написали, що якщо дуже спрощувати, то творчість – це те, що змінює Світ. А Світ змінює все, що відбувається в ньому. Руйнування та смерть – також.
Це може не подобатися. Це може викликати психологічний дискомфорт і внутрішній спротив. Але – написали ми – людина буде дійсно неповноцінною, якщо змусить себе визнавати лише щось умовно «хороше».
Ми згадали, що, звісно, є магічні й езотеричні течії, які вчать думати лише про красу, благо і позитив, але навіть вони не вимагають ігнорувати все зле й некрасиве, й не стверджують, що все «погане» не впливає на Світ.
А потім сказали, що наша магічна традиція побудована на ідеї про те, що – в тому світі, куди люди були вигнані з Раю – єдина можлива гармонія – це приймати і зло, і добро як щось, що відбувається, й як щось, що може допомогти магу впливати на Світ.
На той Світ, який не може не продовжуватися, бо його смисл – бути безкінечним й рости.
Тож люди, які здатні перемкнутися, вийти з катастрофи живими і упіймати ту магічну мить усвідомлення, що вони вийшли живі, а життя має продовжуватися – це не просто творці. Це ті, хто дуже близький до Того, хто стояв в порожнечі й промовив: «Ну, хай буде Світ!»
