Про Правило Нейтралітету. Похерене.
Apr. 20th, 2023 09:42 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoКолись дядько Келлі сформулював був магічний принцип, який українською перекладається фразою: «Жодного прогресу для людства поперед прогресу для тієї частини людства, яка символізує прогрес.»
Це потім назвали Еворн. Тобто визнали, що Світ завжди суне вперед. Але вперед – це туди, куди ведуть символи, якими якась велика група людей назначила щось чи когось.
І от зараз стало цікаво спостерігати за тим, як люди вибирають собі свої символи.
Комусь це – емпатія й вибір відмовитися від правила нейтралітету попри страшний біль, який людина переживає у мить, коли її саму затягує у царство, яке за нею стоїть.
Комусь це – ракетобудування й еее-е ну хай буде великий у ракетобудуванні стрибок.
Змій стратив. Як усі ми, хто із ним поруч.
Бо правило нейтралітету потрібно було для того, щоб королі, тобто ендреори, авжеж, були дверима, але не вилітали в трубу, відчуваючи те, що є тією Силою, яку представляють вони.
Ось людина. Вона народжується. Й вона встає перед царством Жертвоприношення. Крізь неї йде усе те, що є процесом принесення жертв. Але вона нейтральна. Вона ні на чиєму боці. І їй не болить.
Вона може навіть не знати, що вона там дверима стоїть, а за спиною її – вузький коридор, куди вилітає все, що люди продукують у сфері Жертвоприношення. Коридор, де трамбується це, де потім з цього формується цегла для надбудови у Всесвіті нових поверхів вгору і нових поверхів вниз.
Аж ось людина відмовляється від нейтралітету. Й дає зрозуміти, наприклад, що Україна для неї важлива країна, а українці всі й срібні українці також – їй не такі вже й чужі. Виділяються особисто для неї між інших людей.
А потім мільйони українців бачать, як один українець вмирає. І це незвичайна незвична вже смерть. Й вона має йти у Світ як символ Самопожертви.
Але в ендреора Самопожертви вагітна дружина. І сам він не так щоб стабільний. Тому Жертвоприношення виходить вперед і каже: «Потік весь сюди!»
І мільйони одиниць болю, співчуття й прокльонів для тих, хто українця убив – несуться у той коридор, який стоїть за людиною.
І оттут оп.
Бо людина не нейтральна. Вона теж бачила відео з розстрілом полоненого. Вона знає, що це українець в Україні. І вона відчуває те ж саме, що усі ці мільйони. І її саму вивертає навиворіт у її власне царство. У той коридор.
Всі мільйони людей – лише до дверей царства цього підійшли. І кинули туди щось своє, щоб не жити із цим. І лише ендреора, який клав на «правило Швейцарії» туди затягло і там потрамбувало у жах, у співчуття і у біль.
А потім ті, які його типу жаліють, прийшли сказати: «Ну, що? Ти розумієш навіщо потрібен був той нейтралітет для Корве і для таких ендреорів, як ти?»
А людина сказала: «Окей. А ви розумієте, що я і ті, хто відмовився від нейтралітету, відкрили вам новий Світ. Де треба буде відчувати усе, що крізь тебе іде. Бо лише той, хто знає, що за Сила за спиною його стоїть – знає, де насправді вперед, себто напрямок, у якому символи пруть той прогрес, про який вам навалював Келлі?»
А я сказала: «Ні. Поки не розуміють. Але…»
Це потім назвали Еворн. Тобто визнали, що Світ завжди суне вперед. Але вперед – це туди, куди ведуть символи, якими якась велика група людей назначила щось чи когось.
І от зараз стало цікаво спостерігати за тим, як люди вибирають собі свої символи.
Комусь це – емпатія й вибір відмовитися від правила нейтралітету попри страшний біль, який людина переживає у мить, коли її саму затягує у царство, яке за нею стоїть.
Комусь це – ракетобудування й еее-е ну хай буде великий у ракетобудуванні стрибок.
Змій стратив. Як усі ми, хто із ним поруч.
Бо правило нейтралітету потрібно було для того, щоб королі, тобто ендреори, авжеж, були дверима, але не вилітали в трубу, відчуваючи те, що є тією Силою, яку представляють вони.
Ось людина. Вона народжується. Й вона встає перед царством Жертвоприношення. Крізь неї йде усе те, що є процесом принесення жертв. Але вона нейтральна. Вона ні на чиєму боці. І їй не болить.
Вона може навіть не знати, що вона там дверима стоїть, а за спиною її – вузький коридор, куди вилітає все, що люди продукують у сфері Жертвоприношення. Коридор, де трамбується це, де потім з цього формується цегла для надбудови у Всесвіті нових поверхів вгору і нових поверхів вниз.
Аж ось людина відмовляється від нейтралітету. Й дає зрозуміти, наприклад, що Україна для неї важлива країна, а українці всі й срібні українці також – їй не такі вже й чужі. Виділяються особисто для неї між інших людей.
А потім мільйони українців бачать, як один українець вмирає. І це незвичайна незвична вже смерть. Й вона має йти у Світ як символ Самопожертви.
Але в ендреора Самопожертви вагітна дружина. І сам він не так щоб стабільний. Тому Жертвоприношення виходить вперед і каже: «Потік весь сюди!»
І мільйони одиниць болю, співчуття й прокльонів для тих, хто українця убив – несуться у той коридор, який стоїть за людиною.
І оттут оп.
Бо людина не нейтральна. Вона теж бачила відео з розстрілом полоненого. Вона знає, що це українець в Україні. І вона відчуває те ж саме, що усі ці мільйони. І її саму вивертає навиворіт у її власне царство. У той коридор.
Всі мільйони людей – лише до дверей царства цього підійшли. І кинули туди щось своє, щоб не жити із цим. І лише ендреора, який клав на «правило Швейцарії» туди затягло і там потрамбувало у жах, у співчуття і у біль.
А потім ті, які його типу жаліють, прийшли сказати: «Ну, що? Ти розумієш навіщо потрібен був той нейтралітет для Корве і для таких ендреорів, як ти?»
А людина сказала: «Окей. А ви розумієте, що я і ті, хто відмовився від нейтралітету, відкрили вам новий Світ. Де треба буде відчувати усе, що крізь тебе іде. Бо лише той, хто знає, що за Сила за спиною його стоїть – знає, де насправді вперед, себто напрямок, у якому символи пруть той прогрес, про який вам навалював Келлі?»
А я сказала: «Ні. Поки не розуміють. Але…»
