Abs au, abs cae...
Feb. 13th, 2021 08:48 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoУ Змія є фраза, яка з рубаро-латини перекладається: «Абсолютне золото й абсолютна блакить.» Фраза ця – про нас всіх. Точніше – про ті відчуття, які дозволяють бути, сміти й робити. Тобто, про близькість. Мабуть.
Ну, от, наприклад, Ем... Справжня, стовідсоткова калірована, як ба моя казала, зараза. У Ем немає питань, що на День народження подарувати людині, у якої все є.
Й тому Змій розпаковує перед камерами посилку (яка, хоч і з запізненням, але доїхала-таки) із Берліну. Й робить це перед веб-камерою. Бо ми всі хочемо бачити. Це.
І не дарма, бо у якийсь момент, коли Змій відкриває коробку і розгортає тонкий, шурхотливий, блідо-блакитний папір, на обличчі його з’являється вираз.
Оо-о. Вираз! Тобто, вираз обличчя в ту мить – безцінний, бо це майже вдала спроба подавити емоції. Приховати їх зразу усі.
А там, десь, в глибині Змієвих глибоких глибин, одночасно здивування, нестримний конячий сміх і непромовлена фраза: «Німець, я тебе, заразу, приб’ю!!»
Я кажу: «Ну? Й що це?»
Ем, який подарунок замовив, запакував і зробив, тепер робить жест рукою: «Та підійми. Підійми і нам всім покажи!»
Змій підіймає те, що знайшов у посилці.
Ем – найсерйознішим тоном коментує: «Нічний ковпак. З теплої, натуральної вовни. З модною шовковою китичкою. Нічний одяг для стариків. Захищає вуха сплячої людини від протягів і залишки волосся береже від вошей.»
І у відповідь Змій говорить: «Неймовірно прекрасно. Золото абсолютне і абсолютна блакить...»
Пробудження почуттів. Ну, а якщо без пафосу, то базальт – це знання, що ти можеш щось подарувати людини, обізвавши під час ритуалу дарування її лисіючим стариком, і це сподобається усім. Навіть тому, хто пообіцяє прибить.
Ну, от, наприклад, Ем... Справжня, стовідсоткова калірована, як ба моя казала, зараза. У Ем немає питань, що на День народження подарувати людині, у якої все є.
Й тому Змій розпаковує перед камерами посилку (яка, хоч і з запізненням, але доїхала-таки) із Берліну. Й робить це перед веб-камерою. Бо ми всі хочемо бачити. Це.
І не дарма, бо у якийсь момент, коли Змій відкриває коробку і розгортає тонкий, шурхотливий, блідо-блакитний папір, на обличчі його з’являється вираз.
Оо-о. Вираз! Тобто, вираз обличчя в ту мить – безцінний, бо це майже вдала спроба подавити емоції. Приховати їх зразу усі.
А там, десь, в глибині Змієвих глибоких глибин, одночасно здивування, нестримний конячий сміх і непромовлена фраза: «Німець, я тебе, заразу, приб’ю!!»
Я кажу: «Ну? Й що це?»
Ем, який подарунок замовив, запакував і зробив, тепер робить жест рукою: «Та підійми. Підійми і нам всім покажи!»
Змій підіймає те, що знайшов у посилці.
Ем – найсерйознішим тоном коментує: «Нічний ковпак. З теплої, натуральної вовни. З модною шовковою китичкою. Нічний одяг для стариків. Захищає вуха сплячої людини від протягів і залишки волосся береже від вошей.»
І у відповідь Змій говорить: «Неймовірно прекрасно. Золото абсолютне і абсолютна блакить...»
Пробудження почуттів. Ну, а якщо без пафосу, то базальт – це знання, що ти можеш щось подарувати людини, обізвавши під час ритуалу дарування її лисіючим стариком, і це сподобається усім. Навіть тому, хто пообіцяє прибить.
