Про погані переклади.
May. 13th, 2020 10:31 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoВесь Закон Материнської Крові, до речі, написаний не за принципом тим, за яким пишуть закони. Не з параграфів. Не з пунктів й підпунктів. Він нагадує лист. Звичайнісінький лист.
Бо починається з фрази: «Ми бажаємо тобі, Юліє, процвітання, а також дітям твоїм і дітям дітей тих, що народились від тебе, і хочемо розповісти…»
Всюди Юлія. «Юлія, бачиш…» «Ми подивилися, Юліє…» «І, можливо, тебе, Юліє, вразить в саме серце той факт…»
І всюди ми. «Ми перевірили…» «Рахували ми десятками й сотнями…» «Ми кожному одне ім’я нарекли, а інше ім’я записали…»
А срібні усі – і для «Юлії» і для «ми» - це свої. Вони всюди проходять під словом «нас». «Нас розсіяно…» «Нас впізнано…» «Коли нас стало багато…» «Коли нас викликають свідчити, коли прикликають судити…»
І з тексту зрозуміло, що отой самий поділ по крові – нічого не означає, і ні для чого не був потрібний, окрім констатації факту: Срібний будь якого походження нічим не відрізняються від будь якого іншого срібного.
Бо розділ, в якому уперше згадується цей розподіл, побудований так: «І от, Юліє, коли нас стало так багато, що перестало вистачати імен і ми почали давати одні і ті ж імена по другому й по третьому разу, ми вирішили подивитись на кожного, щоб знати – яким таким чином ми розмножились так.
В ми побачили, що є такі, що народжені від чоловіка сріблом на лобі поміченого і від срібної жінки, то їх ми назвали повнокровними, Tarvoree Ran. А багато хто має лиш батька, сріблом поміченого, то вони у нас Orveeree Ran і тепер найбільше таких. А є ще й такі, яких ми як скарб знайшли, то вони Ērhasee Ran. Але суть всіх однакова, всі однакові взагалі і немає жодного признаку, за яким можна було б, не знаючи, хто батько і мати людини, сказати – скільки в ньому крові було і звідки взялася вона. Ми кожного перевіряли…»
І от тут – головне.
Після слова «перевіряли» йде фраза: «Заповідаємо тож і зазначаємо, Юліє, що Закон Материнської Крові – для всіх нас, у кому срібло, яким би чином срібло те не проявилось у кожному з нас…»
От і все.
Але. Я довго не могла зрозуміти – звідки могла би взятись ідея для хоч якоїсь дискримінації.
Аж поки не почала розбирати слова на Рубарі і до мене не дійшло – як виринула ота «бруднокровка», яка виринула, до речі, не у авторки Гаррі Поттера, а тоді, коли авторка й не народилася ще. Виринула десь там, у Кроулі, Кєллі та Квіна.
Я – геній, так. До мене дійшло, так.
От те Ērhasee - перекладається як «удача», «щасливий випадок». Використовується у випадках: «Вау! Йшов собі вулицею, нікого не чіпав, аж тут буцнув каменюку, з неї обсипався бруд і я побачив, що каменюка та – величезний дорогоцінний смарагд. Ото мені повезло, скажіть!»
Бо дослівно - Ēr + haseer - Цінність + бруд, волога глина, грязюка, просто земля під ногами. Я вчора, коли писала допис попередній – знала, що це за слово. І знала, що слово це тупо: «самородок» або «скарб», себто, те що було заховано, закопано, а потім знайдено випадково.
А чому ж воно перетворилося бог зна на що?
Бо, по-перше, просто тупий був отой, який писав «Юлії» і звався у листі тому «ми». Тупий був тому, що вибрав саме це слово для позначення «удачі», «сюрпризу приємного»...
Міг би взяти інше, хай і не найпопулярніше слово. Не те, що на поверхні лежало і перше просилося в лист. Міг би напружитися і спеціально сконструювати інше якесь.
Але він взяв слово, в якому була частина з «брудом», «грязюкою» і тепер всяка пані вразлива і з фантазією занадто багатою, або всякий пан-недоучка може вважати, що мається на увазі бруд буквальний, що несрібні – для когось із срібних - це як ґрунт під ногами. Типу: «Ми тебе з маґлів відкопали, відмили, відгодували, а ти нам вігвами малюєш тут…»
Висновок?
Пані й панове, при роботі над творами, в яких ви збираєтесь використати сентенції з Закону Материнської Крові, користуйтесь першоджерелами.
Читайте, тобто, Мор Марнат, яка зберігається у вас у крові й голові і яка сама собою перекладається для вас на мову найзручнішу для вас.
Не читайте друкований і рукописних списків зі списків. І, заради святого усього, не читайте перекладів, зроблених паном Кєллі, будь ласка. Бо він гівнюк, наркоман, і Рубар вмів перекладати в сто разів гірше ніж я. А який з мене перекладач… Ну, розумієте, так…
Бо починається з фрази: «Ми бажаємо тобі, Юліє, процвітання, а також дітям твоїм і дітям дітей тих, що народились від тебе, і хочемо розповісти…»
Всюди Юлія. «Юлія, бачиш…» «Ми подивилися, Юліє…» «І, можливо, тебе, Юліє, вразить в саме серце той факт…»
І всюди ми. «Ми перевірили…» «Рахували ми десятками й сотнями…» «Ми кожному одне ім’я нарекли, а інше ім’я записали…»
А срібні усі – і для «Юлії» і для «ми» - це свої. Вони всюди проходять під словом «нас». «Нас розсіяно…» «Нас впізнано…» «Коли нас стало багато…» «Коли нас викликають свідчити, коли прикликають судити…»
І з тексту зрозуміло, що отой самий поділ по крові – нічого не означає, і ні для чого не був потрібний, окрім констатації факту: Срібний будь якого походження нічим не відрізняються від будь якого іншого срібного.
Бо розділ, в якому уперше згадується цей розподіл, побудований так: «І от, Юліє, коли нас стало так багато, що перестало вистачати імен і ми почали давати одні і ті ж імена по другому й по третьому разу, ми вирішили подивитись на кожного, щоб знати – яким таким чином ми розмножились так.
В ми побачили, що є такі, що народжені від чоловіка сріблом на лобі поміченого і від срібної жінки, то їх ми назвали повнокровними, Tarvoree Ran. А багато хто має лиш батька, сріблом поміченого, то вони у нас Orveeree Ran і тепер найбільше таких. А є ще й такі, яких ми як скарб знайшли, то вони Ērhasee Ran. Але суть всіх однакова, всі однакові взагалі і немає жодного признаку, за яким можна було б, не знаючи, хто батько і мати людини, сказати – скільки в ньому крові було і звідки взялася вона. Ми кожного перевіряли…»
І от тут – головне.
Після слова «перевіряли» йде фраза: «Заповідаємо тож і зазначаємо, Юліє, що Закон Материнської Крові – для всіх нас, у кому срібло, яким би чином срібло те не проявилось у кожному з нас…»
От і все.
Але. Я довго не могла зрозуміти – звідки могла би взятись ідея для хоч якоїсь дискримінації.
Аж поки не почала розбирати слова на Рубарі і до мене не дійшло – як виринула ота «бруднокровка», яка виринула, до речі, не у авторки Гаррі Поттера, а тоді, коли авторка й не народилася ще. Виринула десь там, у Кроулі, Кєллі та Квіна.
Я – геній, так. До мене дійшло, так.
От те Ērhasee - перекладається як «удача», «щасливий випадок». Використовується у випадках: «Вау! Йшов собі вулицею, нікого не чіпав, аж тут буцнув каменюку, з неї обсипався бруд і я побачив, що каменюка та – величезний дорогоцінний смарагд. Ото мені повезло, скажіть!»
Бо дослівно - Ēr + haseer - Цінність + бруд, волога глина, грязюка, просто земля під ногами. Я вчора, коли писала допис попередній – знала, що це за слово. І знала, що слово це тупо: «самородок» або «скарб», себто, те що було заховано, закопано, а потім знайдено випадково.
А чому ж воно перетворилося бог зна на що?
Бо, по-перше, просто тупий був отой, який писав «Юлії» і звався у листі тому «ми». Тупий був тому, що вибрав саме це слово для позначення «удачі», «сюрпризу приємного»...
Міг би взяти інше, хай і не найпопулярніше слово. Не те, що на поверхні лежало і перше просилося в лист. Міг би напружитися і спеціально сконструювати інше якесь.
Але він взяв слово, в якому була частина з «брудом», «грязюкою» і тепер всяка пані вразлива і з фантазією занадто багатою, або всякий пан-недоучка може вважати, що мається на увазі бруд буквальний, що несрібні – для когось із срібних - це як ґрунт під ногами. Типу: «Ми тебе з маґлів відкопали, відмили, відгодували, а ти нам вігвами малюєш тут…»
Висновок?
Пані й панове, при роботі над творами, в яких ви збираєтесь використати сентенції з Закону Материнської Крові, користуйтесь першоджерелами.
Читайте, тобто, Мор Марнат, яка зберігається у вас у крові й голові і яка сама собою перекладається для вас на мову найзручнішу для вас.
Не читайте друкований і рукописних списків зі списків. І, заради святого усього, не читайте перекладів, зроблених паном Кєллі, будь ласка. Бо він гівнюк, наркоман, і Рубар вмів перекладати в сто разів гірше ніж я. А який з мене перекладач… Ну, розумієте, так…
