![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoВчора чоловік переніс звідси на фейсбук старий мій допис один, той, який про Пуртрар і, звісно, там почалось.
Прийшли добрі люди і почали розповідати, що їм це не подобається. Що вони хотіли би, щоб оттак не було. І навіть розповідали про те, що вони хотіли б зробити все залежне від них, щоб на них цей ланцюжок неприємний обірвався чином якимсь. Що – якби їм решти не додали, чи вкрали у них, чи борг би їм не повернули – вони би просто подарували б ці гроші, пробачили. І… Так, звісно, це було б класно. Але…
До чого Пуртрар тут? Як прошення чиєсь може його відмінити – навіть не уявляю, угу. Бо Пуртрар – це ж типу закон. Але він не про покарання взагалі-то. Він – про цілісність і про рівновагу скоріше.
І до нього є формула, яку знають усі. Навіть ті, які закону не знають. Формула ця звучить приблизно як: «Дякую, що взяв грошима.»
Ну, або Hale Purtrar Asdeer Alomeenas.
І вся суть штуки цієї в тому, що якщо у людини – через якийсь її вибір – мали бути проблеми, то у неї мали бути і гроші на вирішення проблем цих якісь. Але той, хто відібрав, вкрав у неї ці гроші – рішенням своїм вкрасти їх – перебив чуже рішення. І чином таким забрав ці проблеми разом з грошима собі.
Виглядає приблизно отак: Галя вибір зробила – купила собі телефон. А у цього телефону виявилась наднадійною деталька маленька якась, яка мала зламатись за тиждень і на починку якої Галя мала би витратити, ну, скажімо, гривень 300.
Ці гроші Галі не зайві, авжеж. Але закон є закон. Вирішила брати саме цей апарат – плати за ремонт його, Галя.
Та телефон це не зламався. Зламається лиш через тиждень. А прямо зараз Галя йде на базар і купує, наприклад, собі огірків. На сто гривень. І дає продавщиці купюру в 500. А здачі отримує 100. Так, наче вона купюру у 200 дала.
Галя ж не дура. Вона починає сперечатися з продавщицею. Доводити, що на купюрі був Сковорода. Вимагати решту повернути свою.
І от тут вже продавщиця має вибір зробити. Повернути Галі гроші, чи впертися, немов та ослиця і Пуртрар собі у Галі таким чином відібрать і перекупить.
Бо, все, Галя, яка мала заплатити за вибір, вже наче заплатила. Тими грошима, які їй не зайві були. І не має за це удруге такі ж гроші платить. Тому Галя говорить: «Дякую, що грошима.» Чи там: «Ну, ок, хай це буде Пуртрар.»
Галя, в принципі може взагалі не говорити нічого. Може – якщо вона добра людина – пробачити продавщицю і ті гроші подарувати їй. Та ніякі Галині дії не відмінять той вибір, що робила продавщиця, а не вона.
І тому продавщиця на ті чортові 300 гривень не розживеться також. Вона їх витратить, наприклад, на ремонт хлібопічки, або на пігулки якісь. І до неї навіть не дійде, що хліб опічка би не зламалась, а горло б не заболіло, якби вона тоді, на базарі, отій Галі 300 гривень її віддала.
Це ж ясно понятно?
Пуртрар – це не відплата. Це перекуплений вибір. І він працює тільки тоді, коли вам свідомо не повернули, не додали, або змусили вас ще раз за щось заплатити. Іноді він працює також на крадіжки кишенькові і на «Вася поклав Коля повз проходив і взяв». Все інше – це не Пуртрар.
Вчера муж перенес отсюда на фейсбук старый мой пост один, тот, который был о Пуртраре и, конечно, там началось.
Пришли добрые люди и стали рассказывать, что им это не нравится вовсе. Что они хотели бы, чтобы вот так бы не было вот. И даже говорили о том, что они хотели бы сделать всё зависящее от них, чтобы на них эта цепочка неприятная каким-то образом оборвалась. Что - если бы им сдачи не додали, украли что-то у них, долг бы им не вернули - они бы просто подарили бы эти деньги, простили. И... Да, конечно, это всё было бы классно. Но...
При чём тогда здесь Пуртрар? Как прошение чьё-то может его отменить - даже не представляю, угу. Потому, что Пуртрар - это же типа закон. Но он не о наказании вообще-то. Он - о целостности скорее и о равновесии, да.
И к нему есть формула, которую знают все. Даже те, которые закона не знают. Формула эта звучит примерно как: «Спасибо, что взял деньгами.»
Ну, или Hale Purtrar Asdeer Alomeenas.
И вся суть штуки этой в том, что если у человека - из-за какого-то его выбора - должны быть проблемы, то у него должны быть и деньги какие-то на решение этих проблем. Но тот, кто отобрал, украл у него эти деньги - решением своим их украсть - перебил чужое решение. И образом таким забрал эти проблемы вместе с деньгами себе.
Выглядит примерно так: Галя выбор сделала - купила себе телефон. А у этого телефона оказалась ненадёжной деталька какая-то маленькая, которая должна была сломаться за неделю и на починку которой Галя должна была потратить, ну, скажем, гривен 300.
Эти деньги Гале не лишние, конечно. Но закон есть закон. Решила брать именно этот аппарат - плати, Галя, и за ремонт.
Но телефон пока не сломался. Сломается лишь через неделю. А прямо сейчас Галя идёт на базар и покупает, например, себе огурцов. На сто гривен. И дает продавщице купюру в 500. А сдачи получает лишь 100. Так, как будто она купюру в 200 гривен дала.
Галя конечно не дура. Она начинает спорить с продавщицей. Доказывать, что на купюре был Сковорода. Требовать остальное вернуть своё.
И вот здесь уже продавщица должна выбор сделать. Вернуть Гале деньги, или упереться, как ослица и Пуртрар себе у Гали таким образом отобрать, и проблему перекупить.
Потому, что всё, Галя, которой назначено было заплатить за свой выбор, уже как бы заплатила. Теми деньгами, которые ей не лишние были. И не должна во второй раз такие же деньги платить. Поэтому Галя говорит: «Спасибо, что деньгами.» Ну, или там: «Ну, ок, пусть это будет Пуртрар.»
Галя, в принципе, может вообще не говорить ничего. Может - если она добрый человек - простить продавщицу и те деньги её как будто бы подарить. Но никакие Галины действия не отменят тот выбор, который делала продавщица, а не она.
И поэтому продавщица на те чертовы 300 гривен не разбогатеет вообще. Она их потратит, например, на ремонт хлебопечки, или на таблетки какие-то. И до неё даже не дойдет, может быть, что хлебопечка бы не сломалась, а горло бы не заболело, если бы она тогда, на базаре, той Гале 300 гривен те отдала.
Это же ясно понятно?
Пуртрар - это не возмездие. Это перекупленный выбор. И он работает только тогда, когда вам заведомо не вернули, не доложили или заставили вас ещё раз за то платить. Иногда он работает также на кражи карманные и на «Вася положил Коля мимо проходил и забрал». Всё остальное - это вообще никакой не Пуртрар.
Прийшли добрі люди і почали розповідати, що їм це не подобається. Що вони хотіли би, щоб оттак не було. І навіть розповідали про те, що вони хотіли б зробити все залежне від них, щоб на них цей ланцюжок неприємний обірвався чином якимсь. Що – якби їм решти не додали, чи вкрали у них, чи борг би їм не повернули – вони би просто подарували б ці гроші, пробачили. І… Так, звісно, це було б класно. Але…
До чого Пуртрар тут? Як прошення чиєсь може його відмінити – навіть не уявляю, угу. Бо Пуртрар – це ж типу закон. Але він не про покарання взагалі-то. Він – про цілісність і про рівновагу скоріше.
І до нього є формула, яку знають усі. Навіть ті, які закону не знають. Формула ця звучить приблизно як: «Дякую, що взяв грошима.»
Ну, або Hale Purtrar Asdeer Alomeenas.
І вся суть штуки цієї в тому, що якщо у людини – через якийсь її вибір – мали бути проблеми, то у неї мали бути і гроші на вирішення проблем цих якісь. Але той, хто відібрав, вкрав у неї ці гроші – рішенням своїм вкрасти їх – перебив чуже рішення. І чином таким забрав ці проблеми разом з грошима собі.
Виглядає приблизно отак: Галя вибір зробила – купила собі телефон. А у цього телефону виявилась наднадійною деталька маленька якась, яка мала зламатись за тиждень і на починку якої Галя мала би витратити, ну, скажімо, гривень 300.
Ці гроші Галі не зайві, авжеж. Але закон є закон. Вирішила брати саме цей апарат – плати за ремонт його, Галя.
Та телефон це не зламався. Зламається лиш через тиждень. А прямо зараз Галя йде на базар і купує, наприклад, собі огірків. На сто гривень. І дає продавщиці купюру в 500. А здачі отримує 100. Так, наче вона купюру у 200 дала.
Галя ж не дура. Вона починає сперечатися з продавщицею. Доводити, що на купюрі був Сковорода. Вимагати решту повернути свою.
І от тут вже продавщиця має вибір зробити. Повернути Галі гроші, чи впертися, немов та ослиця і Пуртрар собі у Галі таким чином відібрать і перекупить.
Бо, все, Галя, яка мала заплатити за вибір, вже наче заплатила. Тими грошима, які їй не зайві були. І не має за це удруге такі ж гроші платить. Тому Галя говорить: «Дякую, що грошима.» Чи там: «Ну, ок, хай це буде Пуртрар.»
Галя, в принципі може взагалі не говорити нічого. Може – якщо вона добра людина – пробачити продавщицю і ті гроші подарувати їй. Та ніякі Галині дії не відмінять той вибір, що робила продавщиця, а не вона.
І тому продавщиця на ті чортові 300 гривень не розживеться також. Вона їх витратить, наприклад, на ремонт хлібопічки, або на пігулки якісь. І до неї навіть не дійде, що хліб опічка би не зламалась, а горло б не заболіло, якби вона тоді, на базарі, отій Галі 300 гривень її віддала.
Це ж ясно понятно?
Пуртрар – це не відплата. Це перекуплений вибір. І він працює тільки тоді, коли вам свідомо не повернули, не додали, або змусили вас ще раз за щось заплатити. Іноді він працює також на крадіжки кишенькові і на «Вася поклав Коля повз проходив і взяв». Все інше – це не Пуртрар.
Вчера муж перенес отсюда на фейсбук старый мой пост один, тот, который был о Пуртраре и, конечно, там началось.
Пришли добрые люди и стали рассказывать, что им это не нравится вовсе. Что они хотели бы, чтобы вот так бы не было вот. И даже говорили о том, что они хотели бы сделать всё зависящее от них, чтобы на них эта цепочка неприятная каким-то образом оборвалась. Что - если бы им сдачи не додали, украли что-то у них, долг бы им не вернули - они бы просто подарили бы эти деньги, простили. И... Да, конечно, это всё было бы классно. Но...
При чём тогда здесь Пуртрар? Как прошение чьё-то может его отменить - даже не представляю, угу. Потому, что Пуртрар - это же типа закон. Но он не о наказании вообще-то. Он - о целостности скорее и о равновесии, да.
И к нему есть формула, которую знают все. Даже те, которые закона не знают. Формула эта звучит примерно как: «Спасибо, что взял деньгами.»
Ну, или Hale Purtrar Asdeer Alomeenas.
И вся суть штуки этой в том, что если у человека - из-за какого-то его выбора - должны быть проблемы, то у него должны быть и деньги какие-то на решение этих проблем. Но тот, кто отобрал, украл у него эти деньги - решением своим их украсть - перебил чужое решение. И образом таким забрал эти проблемы вместе с деньгами себе.
Выглядит примерно так: Галя выбор сделала - купила себе телефон. А у этого телефона оказалась ненадёжной деталька какая-то маленькая, которая должна была сломаться за неделю и на починку которой Галя должна была потратить, ну, скажем, гривен 300.
Эти деньги Гале не лишние, конечно. Но закон есть закон. Решила брать именно этот аппарат - плати, Галя, и за ремонт.
Но телефон пока не сломался. Сломается лишь через неделю. А прямо сейчас Галя идёт на базар и покупает, например, себе огурцов. На сто гривен. И дает продавщице купюру в 500. А сдачи получает лишь 100. Так, как будто она купюру в 200 гривен дала.
Галя конечно не дура. Она начинает спорить с продавщицей. Доказывать, что на купюре был Сковорода. Требовать остальное вернуть своё.
И вот здесь уже продавщица должна выбор сделать. Вернуть Гале деньги, или упереться, как ослица и Пуртрар себе у Гали таким образом отобрать, и проблему перекупить.
Потому, что всё, Галя, которой назначено было заплатить за свой выбор, уже как бы заплатила. Теми деньгами, которые ей не лишние были. И не должна во второй раз такие же деньги платить. Поэтому Галя говорит: «Спасибо, что деньгами.» Ну, или там: «Ну, ок, пусть это будет Пуртрар.»
Галя, в принципе, может вообще не говорить ничего. Может - если она добрый человек - простить продавщицу и те деньги её как будто бы подарить. Но никакие Галины действия не отменят тот выбор, который делала продавщица, а не она.
И поэтому продавщица на те чертовы 300 гривен не разбогатеет вообще. Она их потратит, например, на ремонт хлебопечки, или на таблетки какие-то. И до неё даже не дойдет, может быть, что хлебопечка бы не сломалась, а горло бы не заболело, если бы она тогда, на базаре, той Гале 300 гривен те отдала.
Это же ясно понятно?
Пуртрар - это не возмездие. Это перекупленный выбор. И он работает только тогда, когда вам заведомо не вернули, не доложили или заставили вас ещё раз за то платить. Иногда он работает также на кражи карманные и на «Вася положил Коля мимо проходил и забрал». Всё остальное - это вообще никакой не Пуртрар.
