Komm mit und wir tanzen dort
Feb. 18th, 2020 10:15 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
anna_amargoПісня грає одночасно тут і там десь далеко. І Ферро нарешті звертає увагу на пісню, яку всі ми по черзі слухаємо знову і знову.
«Про що ця пісня?» - Питає. Бо пісня німецькою мовою, а Ферро мови цієї ніколи не вчив. Ем каже: «Пісня про те, як десь уночі звучить музика, дівчина спить у кімнаті, а під її балконом танцює скелет. І скелет цей співає, що вона колись обіцяла йому один танок на балу. Музика далі звучить. І дівчина прокидається, з ліжка встає, йде танцювати і помирає, авжеж. Тобто, пісня про Смерть.»
Ферро у відповідь буркає: «Сам ти пісня про Смерть. А ця пісня про те, що нєх щось комусь обіцяти, якщо ти не впевнений, що зможеш виконати обіцяне ще за життя... Своє, чи тієї людини, якій ти щось обіцяєш…»
«Оп.» - Ем говорить. – «У комусь, дивлюся, прокинулось царство його.» Змій, який весь цей час слухав розмову, але не втручався, бо під пісню ту танцював, миючи тарілки, кидає раптом: «Ні. То в комусь прокинулось занудство моррізівське. І розуму комусь принесло...»
Ем, робить жест перед камерою: «Занудство, пішло геть із Ферро, виганяю тебе...» «Так. Так. Виганяй.» - Вишкіряється Змій. – «І мізки поверни як було.»
І вони усі ржуть, а я відчуваю в цей час те провалля, над яким ми всі висимо.
Провалля, яке утворюється у ту мить, коли тріо із Бріо роз’їздиться на якийсь час по країнам різним, по домівкам окремим, і Змій, щоби втамувати свій сум і печаль свою, починає тролити Ферро повсякчас і з приводу будь якого найменшого.
А то ми не знаємо – чому. А то ми не розумієм – за що…
«Про що ця пісня?» - Питає. Бо пісня німецькою мовою, а Ферро мови цієї ніколи не вчив. Ем каже: «Пісня про те, як десь уночі звучить музика, дівчина спить у кімнаті, а під її балконом танцює скелет. І скелет цей співає, що вона колись обіцяла йому один танок на балу. Музика далі звучить. І дівчина прокидається, з ліжка встає, йде танцювати і помирає, авжеж. Тобто, пісня про Смерть.»
Ферро у відповідь буркає: «Сам ти пісня про Смерть. А ця пісня про те, що нєх щось комусь обіцяти, якщо ти не впевнений, що зможеш виконати обіцяне ще за життя... Своє, чи тієї людини, якій ти щось обіцяєш…»
«Оп.» - Ем говорить. – «У комусь, дивлюся, прокинулось царство його.» Змій, який весь цей час слухав розмову, але не втручався, бо під пісню ту танцював, миючи тарілки, кидає раптом: «Ні. То в комусь прокинулось занудство моррізівське. І розуму комусь принесло...»
Ем, робить жест перед камерою: «Занудство, пішло геть із Ферро, виганяю тебе...» «Так. Так. Виганяй.» - Вишкіряється Змій. – «І мізки поверни як було.»
І вони усі ржуть, а я відчуваю в цей час те провалля, над яким ми всі висимо.
Провалля, яке утворюється у ту мить, коли тріо із Бріо роз’їздиться на якийсь час по країнам різним, по домівкам окремим, і Змій, щоби втамувати свій сум і печаль свою, починає тролити Ферро повсякчас і з приводу будь якого найменшого.
А то ми не знаємо – чому. А то ми не розумієм – за що…
