Aχιλλευς + Πάτροκλος

Після того, як я дочитала книжку Мадлен Міллер – не могла не почати думати про Елементарне та Елементи. Й про те, що Троянська Війна дала не так вже й багато цих Елементів. Набагато менше, ніж Героїв дала.

Це і зрозуміло. Бо щоби стати Елементом треба не просто зробити щось, що виходить за межі людського, але і зробити щось, що виходить за межі того, що очікують люди, які знають тебе.

А в Троянській Війні більшість була обтяжена передбаченнями подальшої Долі, зробленими задовго до того, як Війна почалась, чи й задовго до того, як вони народились. І майже ніхто не вийшов за межі цих передбачень. Майже ніхто не переломив Волею своєю своєї Долі, окресленої кимсь наперед.



Окрім кількох людей, які змогли і зробилися Елементами. Еней став Елементом й Заступником Біженців, тих, хто вимушений зриватися через непереборні обставини зі своєї землі й облаштовуватися наново на чужині. Бо йому було обіцяне царювання у Трої, але довелось, щоб царювати, будувати Трою нову. ( . . . )