![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
N.F. + Т.T.R. + A.L. 63
Feb. 25th, 2023 12:15 am2021 рік 11 серпня 19:30
«Ми, що, вже додому?» - Джеймс навстоячки наминає щось з тарілки і, хай скільки я не просила його не вдавали вічно голодного, таки має вигляд дитини, яка не їла три дні. Канючить: «Я ще не доїв…» «Можеш залишитися у дідуся і бабусі ще на кілька днів. Або тижнів.» - Говорить Гаррі, затягуючи мій подарунок в камін і ставлячи його там сторчма. – «Уперше за літо нарешті вже хоч щось поїси.»
«Мм-ммм-м… Мабуть, ні.» - Мій старший син починає швидше жувати й мотає головою, допомагаючи собі проковтнути занадто великий шматок. – «Мабуть я як усі.» «От і добре.» - Промовляю я, готуючись до десятків обіймів, цьомкань у щоку й побажань гарного вечора сьогодні та щастя назавжди. ( . . . )
«Ми, що, вже додому?» - Джеймс навстоячки наминає щось з тарілки і, хай скільки я не просила його не вдавали вічно голодного, таки має вигляд дитини, яка не їла три дні. Канючить: «Я ще не доїв…» «Можеш залишитися у дідуся і бабусі ще на кілька днів. Або тижнів.» - Говорить Гаррі, затягуючи мій подарунок в камін і ставлячи його там сторчма. – «Уперше за літо нарешті вже хоч щось поїси.»
«Мм-ммм-м… Мабуть, ні.» - Мій старший син починає швидше жувати й мотає головою, допомагаючи собі проковтнути занадто великий шматок. – «Мабуть я як усі.» «От і добре.» - Промовляю я, готуючись до десятків обіймів, цьомкань у щоку й побажань гарного вечора сьогодні та щастя назавжди. ( . . . )
