Про крадені сорочки. Об украденных рубашках, угу.

Колись ми з Ем чомусь вирішили, що його картаті сорочки мають бути магічними символами.

І спочатку ми пів дюжини його сорочок у синю клітинку назначили сорочками про секс, а потім десяток його різноманітних сорочок червоно-клітчастих назвали сорочками про дорослість і про відповідальність, що обруч дорослості йде.

Назвали та, мабуть, й забули уже. Аж раптом...

Аж раптом сьогодні Т.В. виклав на Ліб своє фото. На фото був він, а поруч з ним сфотографована була молода руда дівчина, знайома його якась, у якої проблеми якісь, які, як Т.В. вважає, можна було би розрішити нескладними магічними маніпуляціями. Тож про дівчину він і спросив: «Що думаєте, як допомогти тут?»

Відповіді не забарились: «Тут? Ніяк!», «Тобі вже нічим ніхто не зможе допомогти!», «Боже, ну ти попав!!», «Чим ти думаєш? Чому ти ще тут? Біжи і ховайся, чувак!!» та «От ти тупо спалився, прям наче й не ти, а якийсь дурачок...» ( . . . )