T.T.R. + A.L. 22

46.
Я повертаюся до листа і на місці зайвих й витертих речень пишу: «Можливо, він один буде робити тобі, синку, боляче. Але, якщо ти його друг, він буде тебе захищати від всіх інших, хто збирається тебе скривдити, стільки, скільки йому вистачить сил. І іноді він робитиме навіть більше, ніж йому дозволить сміливість…»

Я дописую це і згадую, що Мелфой сміливість називав дурістю. Я мав дурість покласти його зелений зошит в рюкзак, який Герміона, збираючи речі, що при втечі можуть нам стати в нагоді, запхала в свою торбинку.



Не знаю, навіщо я таскав той зошит з собою, але через кілька тижнів по тому як Рон психанув і покинув нас на якийсь час, я, мабуть, почувався аж занадто самотнім, бо я дістав зошит, розкрив його на столі і написав в ньому: «Драко?» ( . . . )