Про початок процесу формулювання бажань.

Днями тут сиділи у скайпі. Розмовляли спочатку про тісто, яке не підійшло, потім про коньяки. Потім про секс. Потім знову про тісто і про пироги, найпростіші у випіканні. Потім про формули, які можна запекти в пирогах. А потім заговорили про формулювання бажань.

Ну, так… Вічна історія. До якої повертаються вічно. Тому заговорили про це і Т.В. сказав в мою сторону: «І от твій брат задвигає тут тему про те, що найліпше формулювання – не в словах, а в відчуттях. І, що, мовляв, коли не знаєш як словами бажання своє оформлювати, то формулюй типу так - хочу отримати те і те і от те іще і залишитися задоволеним після того, як я це отримаю...»



Я погодилась: «Ну, так. Є таке. А що? Щось не так?» «Щось не так.» - Т.В. скривив у камеру міну, яка мала б показувати, що він на таке не купується. Я уточнила: «Ну і..?» ( . . . )