Про брехню. Про ложь, может быть...

«Ти помітила, що він бреше? Багато і віртуозно. І прямо у вічі і про речі, про які брехати не можна, бо правда – ось вона тут, прямо перед тими ж очима?» - Ми розмовляємо зі Змієм про Ем і Змій це питає, зачепившись за якусь мою фразу про те, що у Ем ввечері лекція, а комусь напередодні при мені він навіщось сказав, що саме цю тему він з зими вже не читає.

Змій питає. І зразу же роздупляється, махає перед камерою телефону рукою й говорить: «Та ні. Він бреше не вам. Вам він ніколи не бреше. Він навіть мені не бреше. Тільки чужим. Ти помітила, що він постійно бреше чужим? Не помітила? Ні?!»



Він дивується. Я ще більше дивуюсь. Бо, так, я помічала, що любов моя Ем іноді людям якимсь говорить неймовірну хуйню, або просто тупо спускає правду на гальмах з гори. ( . . . )