Captain Marvel

Я мільйон разів зарікалася довіряти судженням професійних кіно-о-глядачів. Мільйон разів я казала собі – ніколи не вестися на фу фу фу від френдів у фейсбуці.

Але на Капітана я йшла, як на фільм дуже поганий, бо таки забула самонакази й зароки похерила, та таки обчиталася негативних оцінок. Я йшла на цей фільм лиш тому, що зараз дивлюся всіх Марвелів і не могла пропустити нічого з серії, навіть якщо воно фу фу фу...

І от я прийшла, я всілася, я дістала свою кока-колу, нап’ялила окуляри 3де і змирилася з тим, що витрачу дві години життя на фігню. І раптом...



Прекрасне кіно – ідеальне як ілюстрація до уявлення про прекрасних жінок з прекрасного й мені самій рідного роду простименебоже Моррізів... ( . . . )