8-ме. Червня.

Не думаю, що хтось сподівався, що він зможе втриматись, втерпіти і не запустити сьогодні. Щось. Кудись. Під ту хвилю, яка повинна осьосьочки піднятися.

Я не сподівалась. Тому, коли він сказав: «А можеш мені зараз переписати з книжки Там Таммамрім?» - я навіть не здивувалась. Ні проханню. Ні вибраній формулі.

Він прекрасний. Формула — теж. День теж нічогенький такий. Троє добрих людей майже одночасно сказали нам: «Простіше було б вам просто потрахатись...» Але. Але ні. Не простіше.



Бо якщо він — під тисячі очей, що будуть одночасно дивитися, і тисячі сердець, що будуть співпереживати всі разом — таки запустить ось це, то трахатимимось ми колись з ним, можливо, не заради магій і не для того, щоб з хвилею пустити його силу по сітці, а просто так. Як усі.