Seermēr 🙰 Leedeeamēr. Чоловіки та Жінки.
Mar. 24th, 2023 09:17 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Зараз знову в фейсбуці бачу пости з роздумами про те, як варто українцям та українкам називати один одного, якщо мова йде про незнайомців. Пан та Пані, авжеж.
Ну, і плюс там же, у цих постах, цікава є пропозиція. Відмовитися – як це зробили уже в багатьох країнах – від Панянки, як від натяку на матримоніальний статус жінок, що відділяє молодих й незаміжніх від всіх інших жінок. Ніяких Панянок, як ніяких Фройлян, Мадемуазель, або Місс.
Й оттут от цікаво буде сказати про мову мою. Про ту, яка називається Рубар Забір й використовується для формул у вигляді рубів та закарлюк, так і для записування формул літерами латинки.
Так от. В Рубарі – людина чоловічої статі називається Seer, а жіночої – Leedeea. Й це саме про стать, а не про статус в сім'ї. Лідією чи Сіром людина прям і народжується. І до старої леді і до пуцьвірінка малого звертаються, промовляючи слова «Лідія» або «Сір»…
Але чоловік у сенсі муж, у сенсі людина, що одружена з кимсь, хто жіночої статі – називається Ētaleed (є ще і Ētaseer, сі, для тих, кому повезло оженитись на комусь не схожому, наприклад, на мене, чи Елелему, угу).
І оте «ета» на початку цих слів перекладається просто як «при». Ну, тобто, переклад, звісно, більш складний й дійсно багатошаровий, але все ж... Ніяких тобі: «Була Бетті Сью Пуппергард, а вийшла заміж і стала місіс Джон Патрік Сміт.» Ні. «Джон Сміт, її чоловік» = «Джон Сміт – це той, кого Лідія Бетті Сью наблизила до себе (ну, або - для везунчиків – до себе наблизив Сір Василь Пупченко, й тоді вони обидвоє називаються Етасірами – і Василь і Джон Сміт)».
Ну, а далі ще цікавіше. Бо для жінок слова, яке б означало що вона заміжня і «при комусь» не придумали взагалі. Є слово «Са». Перекладається словами: «Взяла», або «Вибрала». Й вказує воно на те, що у жінки є родина, що вона не самотня, а з якимось партнером живе.
Але це не просто слово. Це три назви – Sa Allater, Sa Laanaal й Sa Ranhaar. Й вони вказують не на статус, а на типаж, на роль, яку жінка вибирає сама собі.
Перша назва – для жінки, яка виходить заміж, щоб народити дітей (тобто, для жінки, яка – зустрічаючи Василя – оцінює його за критеріями, необхідними для батьківства, бо для неї важливі саме діти і те, щоб вони були здорові, красиві, захищені й виросли у небідній сім’ї).
І тоді, кажучи: «Я Са Аллатєр Ір Василь» - жінка говорить щось типу: «Я вибрала Василя, щоб він дав частину душі тим, хто буде зароджений у мені.»
Друга – для жінки, яка виходить заміж, бо хоче саме цього чоловіка й її, можливо, цікавлять діти, але не просто як діти, а як діти, що будуть від нього, як діти, які матимуть половину від неї і половину його.
І тоді, коли вона говорить: «Я Са Лаанаал Ір Василь» - вона має на увазі: «Я вибрала Василя, щоб наші душі поєднались ось тут, на Землі.»
А третя самоназва – це і те і те одночасно. А насправді це жінка в якійсь мірі залежна від чоловіка, бо якщо вона не може зробити свій Вибір і не знає про те, хто вона більше – дружина, яка народжує від того, кого любить, чи мати, яка готова любити когось, хто буде гарним батьком для нащадків її – то, по суті, вона не може зробити Вибір й Вибір за неї робить хтось інший. Можливо, що чоловік.
Бо коли вона каже: «Я Са Рангаар Ір Василь.» - вона каже щось на кшталт: «Я взяла Василя, бо Вибору особливого у мене чомусь не було». Ну, а якщо дослівно, то Ran-haar = «Кров Наказала Мені». Привіт, чистокровний лорд Л.А.Мелфой і чистокровний А.Візлі.
А, ну і прикол в тому, коли чоловік каже «Я Еталід Галини» – він просто говорить про свій сімейний статус. «Я не холостяк. Я той, хто близький до цієї конкретної Галі, бачите он руки в боки стоїть».
А от коли жінка каже – вона чітко проговорює – ким вона при собі бачить свого чоловіка й яку вона сама вибрала роль, коли перестала бути холостячкою, зробивши вибір на користь шлюбу, дому й сім’ї.
P.S. Якось ще треба буде сісти й розібрати самі назви оці – Лідія, Сір і Міоре (слово для тих, хто з гендером не визначився, або хто не хоче приписувати собі якусь одну роль). Але це вже потім. Колись.
Ну, і плюс там же, у цих постах, цікава є пропозиція. Відмовитися – як це зробили уже в багатьох країнах – від Панянки, як від натяку на матримоніальний статус жінок, що відділяє молодих й незаміжніх від всіх інших жінок. Ніяких Панянок, як ніяких Фройлян, Мадемуазель, або Місс.
Й оттут от цікаво буде сказати про мову мою. Про ту, яка називається Рубар Забір й використовується для формул у вигляді рубів та закарлюк, так і для записування формул літерами латинки.
Так от. В Рубарі – людина чоловічої статі називається Seer, а жіночої – Leedeea. Й це саме про стать, а не про статус в сім'ї. Лідією чи Сіром людина прям і народжується. І до старої леді і до пуцьвірінка малого звертаються, промовляючи слова «Лідія» або «Сір»…
Але чоловік у сенсі муж, у сенсі людина, що одружена з кимсь, хто жіночої статі – називається Ētaleed (є ще і Ētaseer, сі, для тих, кому повезло оженитись на комусь не схожому, наприклад, на мене, чи Елелему, угу).
І оте «ета» на початку цих слів перекладається просто як «при». Ну, тобто, переклад, звісно, більш складний й дійсно багатошаровий, але все ж... Ніяких тобі: «Була Бетті Сью Пуппергард, а вийшла заміж і стала місіс Джон Патрік Сміт.» Ні. «Джон Сміт, її чоловік» = «Джон Сміт – це той, кого Лідія Бетті Сью наблизила до себе (ну, або - для везунчиків – до себе наблизив Сір Василь Пупченко, й тоді вони обидвоє називаються Етасірами – і Василь і Джон Сміт)».
Ну, а далі ще цікавіше. Бо для жінок слова, яке б означало що вона заміжня і «при комусь» не придумали взагалі. Є слово «Са». Перекладається словами: «Взяла», або «Вибрала». Й вказує воно на те, що у жінки є родина, що вона не самотня, а з якимось партнером живе.
Але це не просто слово. Це три назви – Sa Allater, Sa Laanaal й Sa Ranhaar. Й вони вказують не на статус, а на типаж, на роль, яку жінка вибирає сама собі.
Перша назва – для жінки, яка виходить заміж, щоб народити дітей (тобто, для жінки, яка – зустрічаючи Василя – оцінює його за критеріями, необхідними для батьківства, бо для неї важливі саме діти і те, щоб вони були здорові, красиві, захищені й виросли у небідній сім’ї).
І тоді, кажучи: «Я Са Аллатєр Ір Василь» - жінка говорить щось типу: «Я вибрала Василя, щоб він дав частину душі тим, хто буде зароджений у мені.»
Друга – для жінки, яка виходить заміж, бо хоче саме цього чоловіка й її, можливо, цікавлять діти, але не просто як діти, а як діти, що будуть від нього, як діти, які матимуть половину від неї і половину його.
І тоді, коли вона говорить: «Я Са Лаанаал Ір Василь» - вона має на увазі: «Я вибрала Василя, щоб наші душі поєднались ось тут, на Землі.»
А третя самоназва – це і те і те одночасно. А насправді це жінка в якійсь мірі залежна від чоловіка, бо якщо вона не може зробити свій Вибір і не знає про те, хто вона більше – дружина, яка народжує від того, кого любить, чи мати, яка готова любити когось, хто буде гарним батьком для нащадків її – то, по суті, вона не може зробити Вибір й Вибір за неї робить хтось інший. Можливо, що чоловік.
Бо коли вона каже: «Я Са Рангаар Ір Василь.» - вона каже щось на кшталт: «Я взяла Василя, бо Вибору особливого у мене чомусь не було». Ну, а якщо дослівно, то Ran-haar = «Кров Наказала Мені». Привіт, чистокровний лорд Л.А.Мелфой і чистокровний А.Візлі.
А, ну і прикол в тому, коли чоловік каже «Я Еталід Галини» – він просто говорить про свій сімейний статус. «Я не холостяк. Я той, хто близький до цієї конкретної Галі, бачите он руки в боки стоїть».
А от коли жінка каже – вона чітко проговорює – ким вона при собі бачить свого чоловіка й яку вона сама вибрала роль, коли перестала бути холостячкою, зробивши вибір на користь шлюбу, дому й сім’ї.
P.S. Якось ще треба буде сісти й розібрати самі назви оці – Лідія, Сір і Міоре (слово для тих, хто з гендером не визначився, або хто не хоче приписувати собі якусь одну роль). Але це вже потім. Колись.